Михайло Гальо пполковник УПА "Коник" сторінка 11

     Розлючені польські комуністи після бою постягали 23 тіла вбитих повстанців. Серед них ще два старшини УПА, сотенний Орський і чотовий Павленко. Тіла поскладали у глибокий рів і присипали землею, де з часом і не було видно місця спочинку героїв. Лише з розпадом більшовицької імперії українська спільнота в Польщі почала вимагати від муніципальних влад в Бірчі і Ряшівського воєводства увіковічнити пам'ять героїв могилою і пам'ятником на ній. Такий досвід після довгих митарств було одержано.


Курінний  “Коник” посередині за учнівською партою серед повстанських друзів.

 

     Могила і надгробний пам'ятник було побудовано. Але не було ні одного року, щоб над ним не знущалися польські шовіністи. В 1998 році Братство ОУН-УПА зробило спробу через п. Куйбіду підняти клопотання через польське консульство у Львові дозволити перенести останки 23-ьох  повстанців із Бірчі в Пікуличі коло Перемишля і там їх перезахоронити в безпосередній близькості до могили вояків УГА. Перезахоронення відбулося весною 2001 року.

      Зусиллям організації КУН у Хирові вулицю, на якій народився і жив Михайло Гальо, названо іменем пполковника УПА Коника. Школу, в якій вчився Гальо, також названо його іменем. Підготовлено матеріали і подано на розгляд компетентним організаціям про надання Хирівській аеромобільній частині також імені Коника.

  

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13