Резолюція ПАРЄ про злочини комунізму сторінка 1

Резолюція 1481 (2006, переклад з англійської)

  1. Парламентерська Асамблея посилається на резолюцію 1096 (прийняту у 1996 р.) про заходи щодо знищення того, що залишили по собі (бувші) комуністичні тоталітарні режими.

  2. Для усіх без винятку тоталітарних комуністичних режимів, які правили в Центральній та Східній Європі у минулому столітті, і які ще знаходяться при владі у декількох країнах світу, є характерним масове порушення прав людини. Ці порушення були різними у різних націях, країнах та в різні історичні періоди і включали як індивідуальні так і групові вбивства та страти людей, смерть у концентраційних таборах, голодомор, депортації, тортури, використання рабської праці та інших форм масового фізичного терору, переслідування з етнічних та релігійних причин, зазіхання на свободу совісті, право мати свою думку і висловлювати її, свободу слова і також відсутність політичного плюралізму.

 3. Ці злочини виправдовували теорією класової боротьби і принципами диктатури пролетаріату. Інтерпретація обох принципів узаконювала "ліквідацію" людей, які заважали будувати нове суспільство., а тому були ворогами тоталітарного комуністичного режиму. Величезна кількість жертв у кожній з цих країн були громадянами цих країн. Особливо це стосується населення бувшого СРСР, де кількість таких жертв була найбільшою.

 4. Асамблея визнає, що не зважаючи на злочини, які вчинили тоталітарні режими, деякі Європейські комуністичні партії зробили певні кроки до демократизації.

5. Падіння тоталітарних комуністичних режимів у Центральній та Східній Європі не завжди супроводжувалося міжнародними розслідуваннями тих злочинів, які ними були вчинені. Більше того, замовників цих злочинів не було притягнуто до суду міжнародних організацій, як це було по відношенню до жахливих злочинів, які вчинили нацисти.

 6. Тому, народ знає дуже мало про злочини скоєні тоталітарними режимами. Комуністичні партії є активними і легальними у окремих країнах навіть якщо вони не відмежувалися від злочинів, здійснених у минулому тоталітарними комуністичними режимами.

 

7. Асамблея впевнена, що знання історії є умовою недопущення подібних злочинів у майбутньому. Більш того, моральна оцінка і засудження зчинених злочинів відіграє важливу роль при вихованні підростаючих поколінь. Чітка позиція міжнародної спільноти відносно минулого може стати запорукою її майбутніх дій.

 8. Крім того, Асамблея впевнена, що ті жертви злочинів тоталітарних режимів, які ще сьогодні живі, або їхні сім'ї, заслуговують на співчуття, розуміння і визнання за їхні страждання.

 9. Тоталітарні комуністичні режими ще активно діють у деяких країнах світу і вони продовжують скоювати злочини. Усвідомлення національних інтересів не повинно заважати країнам відповідно критично ставитися до тоталітарних комуністичних режимів. Асамблея категорично засуджує будь-які порушення прав людини.

 10. Дебати та осуд, що мали місце на національному рівні у деяких країнах членах Європейського Союзу, не може звільнити міжнародну спільноту від її обов'язку зайняти чітку позиції щодо злочинів, здійснених тоталітарними комуністичними режимами. Це її моральний обов'язок, виконання якого не можна відкладати на потім.

 11. Рада Європи є те місце, де ці питання треба піднімати на міжнародному рівні. Усі європейські посткомуністичні країни, за винятком Білорусії, є зараз її членами, і захист прав людини і норми права є тими основними цінностями, якими вона піклується.

1 2 3 4 5 6 7 8