с. Буньковичі

 

Босак Володимир,  син Петра і Марії, "Чорнота" (1923-1952). Закінчив сім  класів Хирівської школи. Член ОУН  з  1941 року. Вступив в УНС ще в 1942 році.  Служив у боївці СБ охоронцем районового, а пізніше повітового проводу. В боях з енкаведистами  два рази ранений. Після відходу брата на Стрийщину працював у повітовій референтурі СБ. З кінця 40-х років  - член референтури Самбірського надрайонового проводу. На початку 50-х років працював референтом СБ надрайону Кіндрат”.

 Останні три роки енкеведисти кинули всі свої сили: сексотів, стрибків, міліцію на його викриття. Їм вдалося це зробити. Був вбитий енкеведистами в селі Слохиня 16 квітня 1952 року. В архівних документах енкаведистами записано: керівник Самбірського надрайонового проводу ОУН.

З ним був вбитий Василь Цапяк – Потап із села Княжпіль Добромильського району, 1913 р. н. В архівних документах енкаведистами записано: керівник референтури СБ

Дрогобицького окружного проводу ОУН.

Закопані на березі ріки Стрв'яж міста Хирова.

Довідку склав Святослав Шандрович 19 грудня 1996 року.

Записано від Марка Петра, Ольги Чучуловської, с. Буньковичі

та рубрики ВАБ – Хирів, п. 90,91, ґазета За  Вільну Україну.

 

Босак Іван,  син Петра і Марії, "Грива", "Орест" (1920-ІV.1945). Закінчив сім  класів Хирівської школи та один рік вчився в Добромильському монастирі.Член ОУН з часів польської окупації. З 1941 до 1943 року провідник ОУН  Хирівського повіту. Організатор всієї  керівної повітової структури ОУН, перших відділів УНС та їх вишколу. Фундатор жіночої сітки ОУН при чоловічій Організації та їх вишколу.

9 травня 1943 року ґестапо на подвірї  батькіської хати вбиваає  маму, а на городі дальшого сусіда – батька.

Влітку 1943 року  Крайовим Проводом і Штабом УПА переведений окружним провідником Стрийщини, де був вбитий енкаведистами у квітні 1945 року, невідомо де похоронений. Еліта нашого національно-визвольного руху.

Довідку склав Святослав Шандрович 19 грудня 1999 року.

Записано від Іванни Липецької, м. Хирів, Петра Марка, с. Буньковичі.

 

Гуль Петро,  син Миколи і Катерини (1902-1989). Симпатик ОУН-УПА. Зв'язковий, брав діяльну участь у збиранні грошей, продуктів та одягу для повстанців. За доносом був заарештований, суджений на 10 років у 1946 році. Покарання відбував в Інті на шахтах.

Довідку склав Святослав Шандрович 17 жовтня 1996 року.

Записано від Емілії Гуль та Михайла Стиранки, с. Буньковичі.

 

Добиш Осип,  син Миколая і Розалії, "Льотчик" (1914- із Сибіру не повернувся). Вступив в УПА у 1944 році. У 1945 році зловлений із братом енкеведистами в селі Велика Сушиця. Суджений на 15 років.

Довідку склав Святослав Шандрович 15 грудня 1996 року.

Записано від Володимира Тритяка, Володимира Бачинського,

Петра Марка, с. Буньковичі.

 

Добиш Ярослав,  син Миколая і Розалії (нар. 1927 - із Сибіру не повернувся). Вступив в УПА у 1944 році. В 1945 році зловлений енкеведистами із зброєю. Суджений на 15 років.

Довідку склав Святослав Шандрович 15 грудня 1996 року.

Записано від Володимира Тритяка, Володимира Бачинського,

Петра Марка, с. Буньковичі.

 

Єдин Іван,  син Миколи і Катерини, "Залізняк" (1916-20.ІІІ.1947). Член ОУН. Вступив в УПА у 1944 році перед приходом російських військ. Кущовий. Відзначався великою мужністю і порядністю. У перші дні березня 1947 року залишили криївку і пішли переховуватися в село. Висліджені в хаті рідної сестри, почали бій з енкеведистами, який тривав цілу ніч. Зранку  була вбита сестра, друзі  пострілялися, знищивши архів і документи. Закопані на березі ріки Стрв'яж міста Хирова. 14 жовтня 2001 року останки перезахоронені в братській могилі міста Хирова.

Довідку склав Святослав Шандрович 5 березня 2002 року.

Записано від Марії Гермак, м. Хирів.

 

Савчин Осип,  син Івана і Парасковії (1922-1945). Вступив в УПА в 1945 році. Вбитий у бою з енкеведистами в лісі коло села Велика Сушиця. Закопаний на березі ріки Стрв'яж міста Хирова.

Довідку склав Святослав Шандрович 6 березня 1997 року.

Записано від Петра Марка, с. Буньковичі.

 

Сенчишин Михайлина, дівоче Форналь,  дочка Миколая і Катерини, "Братка" (1923-1993). Була станичною і зв'язковою, жінкою надрайонового СБ "Орленка". Постійно діяла в підпіллі від приходу російських військ.

Скрито, самостійно в 1951 році виїхала в Єманжелінськ на Урал до рідних.

Довідку склав Святослав Шандрович 10 грудня 1996 року.

Записано від Ольги Марко, с. Буньковичі.

 

Тритяк Ярослав,  син Михайла і Марії, "Сян" (нар. 1924). Останній раз рідний брат бачив його у 1948 році. А в 1951 році написав до родини листа,

де коротко повідомив, що живе. Вступив в УПА в 1944 році. Служив в боївці СБ. Переведений на службу в Стрийську округу. Дальша доля невідома.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 листопада 1997 року.

Записано від Володимира Тритяка, с. Буньковичі.

 

Фалач Микола,  син Григорія і Катерини, "Козар" (1920-1988). Член ОУН з 1942 року. Навесні 1943 року вступив в УНС, працював писарем-машиністом при відділі УПА, який діяв у районі сіл: Бандрів, Тиха, Чорна, Галівка, Мшанець та інших. Навесні 1944 року, переправляючись через ріку, впав під лід. Мав важке запалення і був спрямований на домашнє лікування.

З приходом російських військ легалізувався і влаштувався на роботу на залізницю міста Хирова. Мав звільнення від військового набору. Працював легально підпільно.

Довідку склав Зенон Шандрович 29 червня 1997 року.

Записано від Марії Фалач, Михайла Петрівського,

с. Поляна Хирівська.

 

Чучуловський Іван,  син Миколая і Розалії, "Крига" (1920-1947). Вступив в УПА в 1944 році. Служив при СБ. З іншими двома друзями був висліджений і оточений енкеведистами в селі Стар'ява в хаті зв'язкової Копиляк Марії. Після бою пострілялися. Закопаний в Хирові на березі ріки Стрв'яж.

Довідку склав Зенон Шандрович 3 березня 1997 року.

Записано від Ольги Чучуловської, с. Буньковичі.