с. Велика Сушиця

 

Андрійців Ганна, дівоче Цвірчак, дочка Василя і Катерини, "Кам'яна" (нар. 1924). Член ОУН з 1943 року. Член УЧХ. Проходила довгий вишкіл в селі Терло під керівництвом "Гоцула". Вишкіл: конспірація, володіння зброєю, фізична і медична підготовка. Була зв'язковою і провідницею. Проводила сотні "Чорного", "Байди" та інші відділи із Хирівщини на Старосамбірщину, Самбірщину до Дрогобича. Або із села Тарнавка через Смеречину, Лібухову, Росохи на Нанову. Займалася збиранням одягу, взуття та харчів.

Зловлена в час облави в лісі у 1947 році. Суджена на 10 років. Після таборів живе в селі Тарнавка.

Довідку склав Зенон Шандрович 30 квітня 1997 року.

Записано від Ганни Андрійців, с. Тарнавка,

Марії Кальницької, с. Велика Сушиця.

 

           

 

 

Збірка звязкових дівчат в с. Велика Сушиця в 1943 р.

 

 

В першому ряді сидять зліва направо: Ганна Легуцька, с. Городовичі,

 

   

Ганна Легка, с. Велика Сушиця, Софія Пащак, с. Городовичі.

   

В другому  ряді сидять зліва направо: Стефанія Потічна, с. Старява,

   

четверта Стефанія Войтів, с. Старява.

   

В третьому ряді стоять зліва направо: друга Розалія Кухтяк, с. Поляна

 

Хирівська, четверта Розалія Савчак, с. Велика Сушиця, шоста Ганна

 

 

 

Андрійців  с. Велика Сушиця, Галина Паращак, с. Старява,

   

Ольга Панько, с. Старява.

 

 

 

Андрійців Степан,  син Степана і Ганни, "Кіс" (нар. 1919). Вступив в УПА в 1945 році в сотню "Кармелюка". Після сформування сотні і вишколу пішли на Закерзоння через села Терло, Лопушницю, Лопушанку, Лісковате. Там воював до 1947 року. В 1947 році з відділом "Кармелюка" повернувся на свої терени. В 1948 році в селі Велика Сушиця потрапив у засідку енкеведистів. Суджений на 20 років. Після повернення живе в селі Тарнавка.

 

 

Довідку склав Зенон Шандрович 20 квітня 1997 року.

Записано від Степана Андрійців, с. Тарнавка, і

Степана Ганяка, с. Велика Сушиця.

 

Глоговський Степан,  син Федора і Євфрузини, "Медведик" (нар. 1920). Член ОУН з часів польської окупації. Закінчив Перемишську гімназію. Організатор і керівник осередку ОУН в селі Велика Сушиця. Вступив в УНС в 1943 році. Вкінці 80-х років помер в Канаді.

 

 

Довідку склав Зенон Шандрович 11 вересня 1997 року.

Записано від Іванни Липецької, Ганни Плетені, м. Хирів,

Михайла Глоговського, Надії Туряб, с. Велика Сушиця.

 

Горун Ганна,  дочка Михайла і Євфрузини, "Надя" (1927-1946). Член юнацтва ОУН з 1942 року. Член УЧХ. Вишкіл проходила поза теренами Округи. Працювала легально з часів німецької окупації. Була зв'язковою, розвідницею і медсестрою. Після викриття в 1945 році вступила в УПА. Разом з чотирьома іншими друзями висліджені енкеведистами в криївці в околиці Хирова.

 

 

У ході бою енкеведисти закидали криївку гранатами. Там і загинула. Останки були перезахоронені 14 жовтня 1993 року в братській могилі міста Хирова.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 травня 1995 року.

Записано від Михайла Іванейка, Теофіла Зубальського,

м. Львів, Романа Легкого, м. Хирів.

 

Добиш Дмитро,  син Івана і Ганни (нар. 1922). Член юнацтва ОУН. З 1943 року -керівник юнацтва ОУН села Велика Сушиця. Вступив у місцевий кущ  у 1944 році. У 1945 році переведений в сотню "Кармелюка". Після вишколу пішов рейдом із сотнею на Закерзоння. Де і коли загинув, невідомо.

Довідку склав Зенон Шандрович 5 травня 1997 року.

Записано від Михайла Бойка і Івана Стебельського,

с. Велика Сушиця.

 

Дохняк Микола,  син Василя і Ганни, "Вивірка" (1921-1977). Був остарбайтером. Втік з Німеччини і вступив у кущ "Залізняка". Брав неодноразову участь у рейді куща під керівництвом "Залізняка" на Закерзоння.

 

 

Висліджені сексотами в хаті рідної сестри командира в селі Буньковичі в березні 1947 року. На пропозицію здатися відкрили бій, який тривав до ранку. Ранком командир вбив себе, пострілялися інші друзі. Дохняк залишився живий. Суджений на 15 років. Після таборів поселився на сході України.

Довідку склав Зенон Шандрович 5 травня 1997 року.

Записано від Михайла Стиранки і Петра Марко, с. Буньковичі.

 

Дуркалець Іван,  син Михайла і Ганни, "Калинка" (1917-1950). Член Оун з часів німецької окупації. Командир боївки СБ. Мав військове звання старшини УПА. Відзначався особливою мужністю і порадністю в складних ситуаціях.

 

 

Боївка була видана сексотом-внутренником Качмарином Ярославом в добротній криївці у лісі над селом Велика Сушиця. Закопаний на березі ріки Стрв'яж у місті Хирові.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 серпня 1997 року.

Записано від Григорія Дуркальця, Михайла Бойка,

Івана Стебельського, с. Велика Сушиця.

 

Дуркалець Іван,  син Михайла і Євфрузини (нар. 1926). Вступив в місцевий кущ у 1944 році. У 1945 році був переведений в сотню "Кармелюка". Після вишколу пішов рейдом на Закерзоння. Коли і де загинув, невідомо.

 

 

Довідку склав Зенон Шандрович 16 серпня 1997 року.

Записано від Миколи Дуркальця і Стефи Баб'як, с. Велика Сушиця.

 

Дуркалець Михайло,  син Миколая і Марії  Карий(1925-1948). Вступив в УПА в 1946 році, втікши із шахти Донбасу, де був взятий примусово. Служив у боївці СБ у розвідці командира "Калинки". Боївкарем-сексотою Кочмарином Ярославом виведений  на  відкриту місцевість, де була засідка енкеведистів, з повстанцем Плетенею були вбиті , а Качмарин за домовленістю з енкеведистами втік.

 

 

Довідку склав Зенон Шандрович 11 вересня 1997 року.

Записано від Михайла Глоговського, Миколи Дуркальця,

с. Велика Сушиця.

 

Єдин Михайло,  син Онуфрія і Галини (1922-1944). Вступив у кущ в 1944 році. Вбитий під час облави восени 1944 року. Був першою жертвою енкеведистів у селі з УПА. Похоронений друзями вночі на цвинтарі села.

 

 

Довідку склав Зенон Шандрович 5 травня 1995 року.

Записано від Миколи Макара, Филима Біласа,

с. Велика Сушиця.

 

Кальницький Іван,  син Василя і Анастазії, "Сокіл" (1924-1945). Вступив у кущ "Горопка" в 1944 році. Вбитий при облаві енкеведистами в селі Тарнавка. Труп забрали у Старий Самбір і там закопали.

 

 

Довідку склав Зенон Шандрович 17 квітня 1996 року.

Записано від Івана Стебельського, с. Велика Сушиця.

 

Кальницький Іван,  син Петра і Євфрузини, "Стах" (1923-1949). У селі Лінина Старосамбірського району втік з фронту і вступив в один із відділів УПА на теренах Старосамбірщини. З іншими двома друзями були висліджені і оточені енкеведистами в селі Стар'ява в хаті зв'язкової Копиляк. Після бою пострілялися. Стріляючи собі у підборіддя, смертельно поранив себе, страшенно мучився на очах народу, який просив добити його. Енкеведисти сміялися з цього. Закопані на березі ріки Стрв'яж у Хирові.

 

 

Довідку склав Зенон Шандрович 12 серпня 1997 року.

Записано від Стефи Кальницької, с. Зеленівка, Херсонська обл.,

Ольги Чучуловської, с. Буньковичі.

 

 

                    

 

Михайло Кальницький Крук”, “Левко

з сестрою Стефою – підпільницею, с. Велика Сушиця.

 

 

 

Кальницький Михайло,  син Петра і Євфрузини, "Крук", "Левко" (1921-1950). Вступив в УПА в 1944 році. Служив у службі СБ. Згодом за власною згодою переведений в сотню "Чорного". Брав участь в рейдах на Закерзоння. Загинув в бою з пограничниками в селі Нанова, підірвавшись гранатою. Закопаний на березі ріки Стрв'яж м. Хирова.

 

 

 

Довідку склав Зенон Шандрович 12 серпня 1997 року.

Записано від Степанії Кальницької, с. Зеленівка, Херсонська обл.

 

Киба Василь,  син Михайла і Марії, "Крутий" (1912-1947). Вступив в УПА у 1944 році. Вбитий засідкою енкеведистів у лісі села Велика Сушиця.

 

Закопаний на березі ріки Стрв'яж міста Хирова. 14 жовтня 1993 року останки перезахоронені в братській могилі в місті Хирові.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 серпня 1997 року.

Записано від Григорія Дуркальця і Михайла Бойка, с. Велика Сушиця.

 

Киба Ганна, дівоче Дуркалець, дочка  Дмитра  і  Катерини  Ожина” (1923-1947). Працювала легально зв'язковою і розвідницею. Після викриття в 1945 році вступила в УПА. Брала участь в рейдах на Закерзоння разом з чоловіком. Висліджена енкеведистами і оточена в хаті села Велика Сушиця. Вискочила з хати і втікла в ліс. Поранена в обидві ноги, відстрілювалася. Останнім набоєм вбила себе. Закопана енкеведистами поза цвинтарем у Хирові.

 

 

 

14 жовтня 1993 року останки перезахоронені в братській могилі міста Хирова.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 серпня 1993 року.

Записано від Стефи Баб'як і Насті Киби, с. Велика Сушиця.

 

Киба Михайло, син Михайла,  Байрак  (1920 – 14.08.1949).  Член  ОУН  з  часів німецької окупації. Пройшов вишкіл у карпатах. Кущовий керівник в селах Терло, Росохи, Лібухова. Вбитий засідкою енкаведистів в селі Терло.

 

Довідку склав Зенон Шандрович 15 серпня 1993 року.

Записано від Стефи Баб'як і Насті Киби, с. Велика Сушиця.

 

Ковалик Іван,  син Данила і Катерини (1912-1945). Вступив у місцевий кущ в 1944 році. Висліджені по слідах на снігу в криївці у лісі 6 січня 1945 року. На пропозицію здатися   всі  п'ять друзів підірвалися  гранатами.

 

 

 

Похоронені повстанцями вночі на цвинтарі села Велика Сушиця.

Довідку склав Зенон Шандрович 5 травня 1997 року.

Записано від Миколи Макара і Ганни Ковалик, с. Велика Сушиця.

 

Кравець Осип,  син Василя і Анастазії ,Веселий(1929-06.03.1952). Член юнацтва ОУН. Вступив в УПА в березні 1946 року. Служив у боївці СБ, де був охоронцем референта Самбірського надрайонового проводу ОУН – УПА Шугая”. До вступу в УПА працював легально  зв'язковим.  У  березні  1952  року  висліджений  із  іншими  повстанцями екнкеведистами в криївці у місті Хирові. На пропозицію здатися відкрили бій. Після довгого бою всі пострілялися. Перед тим знищили документи, гроші, взуття, одяг і запаси їжі. Закопані на березі ріки Стрв'яж.

 

Довідку склав Зенон Шандрович 10 червня 1996 року.

Записано від Ярослава Капраля, с. Стар'ява, і

Ярослава Галевича, м. Хирів.

 

Легкий Андрій,  син Василя і Ганни, "Гонта" (1911 р. н.), село Велика Сушиця. Станом на 19.08.1945 року комендант боївки села Велика Сушиця,  потім провідник  куща (села: Велика Сушиця, Смеречина, Лібухова, Тарнавка, Біличі Старосамбірського району). Дальша його доля  незясована.

 

 

 

Довідку склав Святослав Шандрович 20 грудня 2001 року.

За архівами НКВД: ДАЛО, ф. 5001, оп. 6, спр. 51,

арк. 143, 156; спр.57,  арк. 6, 134.

 

Легка Ганна,  дочка Василя і Галини, "Бистриця" (нар. 1922). Член ОУН з 1943 року. Районова сітки УЧХ. Вишкіл проходила в селі Терло під керівництвом "Гоцула". Виконувала завдання розвідниці: рух поїздів, техніки, військ в місті Хирові. Працювала легально. В лютому 1945 року арештована і втекла із залізнодорожного НКВД міста Хирова. Вдруге заарештована в квітні того ж року в селі Лібухова. Суджена на 5 років. Покарання відбувала у Воркуті. Після звільнення поселилася в Луганській області.

Довідку склав Зенон Шандрович 17 квітня 1996 року.

Записано від Ганни Легкої, с. Велика Сушиця, і

Іванни Липецької, м. Хирів.

 

Легкий Степан,  син Василя і Ганни (1908-1947). Член ОУН з часів німецької окупації. Організатор і керівник юнацтва ОУН в селі Велика Сушиця. Мав звання старшини УПА. Вступив у місцевий кущ  в 1943 році. Вбитий енкеведистами у засідці недалеко від власної хати. Закопаний на березі ріки Стрв'яж міста Хирова.

 

14 жовтня 1993 року останки перезахоронені в братській могилі міста Хирова.

Довідку склав Зенон Шандрович 16 серпня 1997 року.

Записано від Івана Стебельського, Михайла Бойка,

Романа Легкого, с. Велика Сушиця.


Лещишин Осип,  син Михайла і Марії, "Муха" (1922-1945). Вступив у кущ "Залізняка" у 1944 році. Висліджений пограничниками в криївці села Велика Сушиця. В бою був ранений і взятий у полон. На заставі села Стар'ява зробив спробу втекти і був вбитий. Закопаний коло псярні на заставі села Стар'ява.

Довідку склав Зенон Шандрович 5 травня 1997 року.

Записано від сестри Степанії Баб'як, с. Велика Сушиця.

 

Макар Микола,  син Михайла і Катерини, "Річка" (нар. 1923). Вступив в УПА після втечі із російського війська восени 1944 року. У складі куща "Залізняка" брав участь у рейді на Закерзоння. Там короткий час воював. 12 грудня 1945 року висліджений в криївці, хворий, з високою температурою зловлений. Суджений на 10 років. Повернувся в cело у 1956 році.

Довідку склав Зенон Шандрович 5 травня 1997 року.

Записано від Миколи Макара, с. Велика Сушиця.

 

Нанівський Іван,  син Івана і Ганни (1913-1945). Був остарбайтером. З братом із Німеччини втік і вступив у 1943 році в УПА. Висліджений з друзями в криївці енкеведистами. Після бою застрелився.

 

 

 

Друзі похоронили тіло на цвинтарі  села Велика Сушиця.

Довідку склав Зенон Шандрович в грудні 1998 року.

Записано від Володимира Нанівського, с. Велика Сушиця,

Люби Нанівської, м. Хирів.

 

Нанівський Михайло,  син Івана і Ганни (1909- 6.І.1945). Був остарбайтером. З Німеччини з братом втік і вступив у 1943 році в УПА. Висліджений з друзями в криївці енкеведистами. Після бою застрелився.

 

Друзі труп похоронили на цвинтарі  села Велика Сушиця.

Довідку склав Зенон Шандрович в грудні 1998 року.

Записано від Володимира Нанівського, с. Велика Сушиця,

Люби Нанівської, м. Хирів.

 

Плетеня Осип,  син Василя і Марії, "Лоза" (1927-1948). Вступив в УПА у 1944 році. Був у кущі "Залізняка". Брав участь в рейдах на Закерзоння. Вбитий енкеведистами у засідці в селі Велика Сушиця.

 

 

 

Закопаний на березі ріки Стрв'яж у Хирові.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 серпня 1997 року.

Записано від Миколи Макара, с. Велика Сушиця.

 

Савчак Степан,  син Михайла і Насті (1911-1943). Член ОУН з кінця 30-х років. Активний борець проти польської влади. Один із перших членів і організатор Української Національної Самооборони (УНС) на наших теренах.

Керував операцією по ліквідації листоноші-донощика в селі Велика Сушиця в 1943 році. Вбитий при облаві жандармерії із Хирова на другий же день. Похоронений в селі Велика Сушиця. В бою із повстанцями був вбитий комендант жандармерії і жандарм.

Довідку склав Зенон Шандрович 6 жовтня 1994 року.

Записано від Івана Стебельського і Осипа Юрси, с. Велика

Сушиця, та Антона Чуквінського, м. Хирів.

 

Савчак Ярослав,  син Миколи і Марії (1928-1945). Вступив у місцевий кущ УПА в 1945 році. В цьому ж році був вбитий в час облави недалеко від дому. Похоронений в селі Велика Сушиця.

 

Довідку склав Зенон Шандрович 19 серпня 1997 року.

Записано від Степанії Дурколець і Богдана Савчака, м. Хирів.

 

Сорочак Іван,  син Василя і Євфрузини (1927-1948). Вступив у місцевий кущ у 1944 році. Вбитий енкеведистами в час облави в селі Тарнавка. Труп енкеведисти забрали в Старий Самбір.

 

 

 

Довідку склав Зенон Шандрович 5 травня 1997 року.

Записано від Степана Ганяка, Івана Стебельського,

с. Велика Сушиця.

 

Стебельський Василь,  син Івана і Катерини (1913-1947). Вступив в УПА у 1944 році. Вбитий засідкою енкеведистів в селі Велика Сушиця. Вночі друзі похоронили на цвинтарі села.

 

Довідку склав Зенон Шандрович 15 серпня 1997 року.

Записано від Івана Стебельського, с. Велика Сушиця.

 

Стебельський Михайло,  син Василя і Катерини (1929-1947). Вступив у юнацтво ОУН в 1943 році. Працював станичним. У 1945 році вступив в УПА. Вбитий під час облави енкеведистів у селі Велика Сушиця. Труп батько вночі викрав із подвір'я НКВД в місті Хирові і похоронив на цвинтарі села Велика Сушиця.

 

 

 

Довідку склав Зенон Шандрович 17 квітня 1996 року.

Записано від Івана Стебельського та Степана Ганяка,

с. Велика Сушиця.

 

Стиранка Михайло,  син Василя і Катерини, "Сірко" (1922-1946). Член ОУН з часів німецької окупації. Закінчив Перемишську гімназію. Вступив в УНС у 1943 році. В 1945 році переведений в сотню "Чорного". Брав неодноразову участь в рейдах на Закерзоння. В одному з таких рейдів вбитий пограничниками в селі Лісковате на польській стороні. Там же і закопаний.

Довідку склав Зенон Шандрович 16 серпня 1997 року.

Записано від Марії Стиранки-Юрси, м. Хирів,

Миколи Макара, с. Велика Сушиця.

 

Тритяк Василь,  син Остапа і Анастазії. Член ОУН з часу німецької окупації. В кущ "Горопка" вступив у 1944 році. У 1945 році переведений в сотню "Кармелюка". Після вишколу пішов рейдом із сотнею на Закерзоння. Де і коли загинув, невідомо.

 

Довідку склав Зенон Шандрович 5 травня 1997 року.

Записано від Михайла Бойка і Федора Горуна,

с. Велика Сушиця.

 

Цап Михайло,  син Миколи і Євфрузини, "Каштан" (нар. 1924). Вступив в УПА в 1944 році. У 1945 році за власною згодою переведений в сотню "Кармелюка". Після вишколу із сотнею пішов на Закерзоння, там воював. Де і коли загинув - невідомо.

 

 

 

Довідку склав Зенон Шандрович 17 квітня 1996 року.

Записано від Степана Ганяка, с. Велика Сушиця.

 

Юрса Михайло,  син Степана і Марії (1921-1946). Вступив у КВС у 1944 році. Загинув у криївці села Велика Сушиця. Їх було чотири повстанці. Один із них був сексотою-внутренником і видав місце криївки. За домовленістю з енкеведистами вискочив із криївки першим і залишився живим. Троє інших були вбиті. Про все розказав сексота на допитах СБ.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 серпня 1997 року.

Записано від Михайла Юрси і Надії Юрси, м. Хирів.

 

Яцишин Василь,  син Миколи і Ганни (1923-1945). Вступив у кущ "Горопка" в 1944 році і був переведений в сотню "Чорного". Брав участь в рейді сотні на Закерзоння. Після повернення вбитий енкеведистами у засідці в селі Тарнавка. Похоронений з другом "Лютим" коло каплички села Тарнавка.

 

Довідку склав Зенон Шандрович 13-17 квітня 1996 року.

Записано від Івана Стебельського, с. Велика Сушиця, та

Миколи Сагана, с. Тарнавка.

 

Яцишин Степан,  син Степана і Євфрузини (1926-1945). Вступив в місцевий кущ УПА в 1944 році.  Вбитий енкеведистами в час облави в с. Велика Сушиця. Похоронений на цвинтарі села Велика Сушиця.

 

 

 

Довідку склав Зенон Шандрович 19 серпня 1997 року.

Записано від Степанії Дурколець і Богдана Савчака, м. Хирів.