с. Мшанець

Буній Василь,  син Івана і Насті (1927-1945). Вступив в УПА в 1944 році. Стрілець. Вбитий пограничниками при облаві в селі Бистре разом з невідомим повстанцем "Лікарем". Пограничники притягнули трупи до Мшанця, пороздягали. Через дві доби повстанці викрали трупи і похоронили на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Федора Когута, с. Мшанець.

 

Буній Іван,  син Івана і Насті (1923-ХІ.1949). Вступив в УПА в 1945 році. Пройшов місцевий вишкіл в селі Бандрів. Стрілець. Викритий в криївці з друзями, оточений енкеведистами, керованими оперуповноваженим-катом Кривеньком, прийняли бій. Енкеведисти криївку закидали гранатами, там всі загинули в листопаді 1949 року. Труп енкеведисти прив'язали до коня і притягнули в село, роздягнули догола. На другий день трупи відвезли в смт. Стрілки і закопали в ямі на залізничній станції.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Буній Катерина,  дочка Івана і Насті (нар. 1921). Член ОУН і УЧХ. Проходила вишкіл в Карпатах. Працювала зв'язковою з 1942 року. З дозволу Організації легалізована і під чужим прізвищем почала працювати і жити в місті Дрогобичі. Видана енкеведистам сексотою Сухим Грицем. Суджена в 1945 році на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбувала у Воркуті і Магадані до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Вовканич Анастазія,  дочка Максима і Ганни (нар. 1921). Член ОУН з часів німецької окупації. Пройшла місцевий вишкіл в селі Бандрів. Працювала зв'язковою. Арештована і суджена в 1945 році на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбувала в Магадані до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Івана Когута, с. Мшанець.


Вовканич Дмитро,  син Степана і Насті (нар. 1927). Член юнацтва ОУН. Пройшов вишкіл в селі Бандрів. Станичний села Мшанець. За доносом сексотів арештований у 1946 році. Суджений на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував у Караганді до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Федора Когута, с. Мшанець.

 

Вовканич Семен,  син Василя  (1915-1945). Симпатик ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Стрілець. Прийшов з лісу до власної хати. Зброю залишив у хаті, а сам вийшов на подвір'я. Хата була під наглядом енкеведистів, які із автомата скосили повстанця. Похоронений на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Габак Ганна,  дочка Степана (нар. 1924). Симпатик ОУН. Член УЧХ. Працювала зв'язковою з 1942 року. Арештована в 1945 році і суджена на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбувала в Хабаровському краю.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Габак Омелян,  син Юрка, "Швець" (нар. 1930). Член юнацтва ОУН. Підпільник-зв'язковий. Після викриття пішов в УПА в 1947 році. Через кілька місяців зловлений пограничниками без зброї й суджений на 10 років таборів та 5 років заслання. Покарання відбував у Воркуті.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Гірняк Василь,  син Гната і Матрони (1930-ХІ.1949). Вступив в УПА в 1949 році. Стрілець. Член юнацтва ОУН. Був в одній криївці із Бунієм. Спіткала його така ж сама доля, як і Бунія. Перезахоронені друзі в Братській могилі в 1992 році в селі Стрілки.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Головка Іван,  син Йосипа і Теклі (1928-1952). Член юнацтва ОУН. Підпільник-зв'язковий. За доносами сексотів арештований енкеведистами банди Кривенька в 1945 році і суджений на 10 років таборів і 5 років висилок. Вів у таборі антибільшовицьку пропаганду, за що був сильно катований і в 1952 році помер в таборі Воркути. Похоронений в мерзлотах Сибіру.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Головка Іван,  син Павла і Марії (1923-1950). Симпатик ОУН. Вступив в УПА у 1945 році. Стрілець. Зловлений енкеведистами без зброї. Суджений у 1946 році на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував у Воркуті, де всіляко чинив опір большевикам, за що був сильно катований і в 1950 році помер від голоду, карцерів і катувань.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Федора Когута, с. Мшанець.

 

Головка Параскевія,  дочка Йосипа і Теклі (нар. 1922). Член УЧХ, зв'язкова. Арештована енкеведистами за доносом сексотів у 1946 році. Суджена на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбувала у Воркуті до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Івана Кравця, с. Мшанець.

 

Гриневич Василь,  син Степана і Марії, "Крамар" (нар. 1928). Симпатик ОУН. Вступив в УПА у 1945 році. Стрілець. Зловлений пограничниками в селі Михновець Турківського району без зброї. Суджений у 1946 році на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував у Воркуті.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Гринів Марія,  дочка Василя і Марії, "Зірка" (нар. 1923). Членкиня ОУН і Українського червоного хреста (УЧХ). Працювала зв'язковою з 1942 року. Після викриття в 1945 році з дозволу Організації легалізувалася під чужим прізвищем. Жила і працювала в місті Дрогобичі. Там її впізнав односельчанин-сексот Рябинець Омелян і доніс в НКВД. Арештована і суджена в 1945 році на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбувала в Воркуті й Магадані до 1956 року. Після звільнення поселилася жити в місті Дрогобичі.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Грицак Дмитро,  син Григорія і Теклі (нар. 1930). Член юнацтва ОУН. Працював у підпіллі станичним. Пройшов вишкіл у селі Бандрів. За доносом сексотів арештований у 1946 році і суджений на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував у Воркуті до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Федора Когута, с. Мшанець.

 

Грицуна Анастазія,  дочка Федора і Катерини, "Вишня" (нар. 1924). Симпатик ОУН. Член УЧХ. Працювала зв'язковою. Арештована в 1945 році і суджена на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбувала в Хабарівському краю до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Федора Когута, с. Мшанець.

 

Грицуна Дмитро,  син Михайла (нар. 1927). Член юнацтва ОУН. Вступив в УПА в 1945 році. Був у боївці забезпечення. Зібране підпільниками зерно, муку, кашу, м'ясо, худобу та інше доставляли до постою, магазинували й охороняли. Часто появлялися в селі без зброї. Саме в такому випадку був арештований у власній хаті в 1947 році. Суджений на 10 років таборів і 5 років заслання. Повернувшись після звільнення з табору в 1956 році, знову заарештований. Суджений додатково на 5 років за порушення переходу прикордонної зони.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Грицуна Юстина,  дочка Степана, "Верба" (нар. 1924). Член ОУН з часів німецької окупації. Працювала зв'язковою, а пізніше станичною юнацтва ОУН. Арештована в 1945 році і суджена на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбувала в Магадані до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Гудз Іван , син Федора і Матрони (1923-1943). Вступив в УНС у 1942 році. Стрілець. Вбитий німцями в селі Завадка Турківського району. Там же на цвинтарі і похоронений.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини і Федора Когута, с. Мшанець.

 

Гула Петро,  син Степана і Ганни (нар. 1925). Вступив в УПА у 1945 році. Симпатик ОУН. Стрілець. Зловлений енкеведистами без зброї і суджений у 1946 році на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував у Воркуті до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Федора Когута, с. Мшанець.

 

Гула Яким,  син Степана і Ганни, "Головатий" (нар. 1921). Вступив в УНС у 1942 році. Стрілець. В ході облави в лісі, відстрілюючись, втікав. Інший енкеведист ззаду вдарив його по голові і, оглушеного, пов'язали. Сильно катували. Суджений на 25 років таборів. Покарання відбув у Воркуті. Після звільнення важив 43 кілограми, а до арешту - 85 кілограмів.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Федора Когута, с. Мшанець.

 

Дилин Іван,  син Івана і Катерини (нар. 1929). Підпільник-зв'язковий. За доносом сексотів арештований енкеведистами Кривенька в 1946 році і суджений на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував у Воркуті.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Івана Шевця, с. Мшанець.

 

Дилин Михайло,  син Якова і Парасковії, "Косаренко" (1922-1946). Член ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Пройшов вишкіл в селі Недільна. У відділах УПА був чотовим. Неодноразово брав участь у пропагандивних рейдах на Захід. Після повернення сотні із рейду стали постоєм в лісах біля села Волошиново. "Косаренко" з двома друзями наблизилися до крайньої хати в селі Волошиново, де була засідка. Друзі були вбиті, а "Косаренко", поранений, відступив з боєм в ліс. Коли енкеведисти наблизилися близько, доганяючи його, підірвався гранатою. Труп повстанця енкеведисти забрали в Старий Самбір.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Дилин Федір,  син Василя і Марії, "Буревій" (1920-1947). Член ОУН і Хирівського повітового проводу. Один із організаторів зройної боротьби в повіті. Вступив в УНС у 1941 році. Якийсь час був призначений повітовим провідником Хирівського повіту ОУН-УПА. Пізніше - керівник сотні, що робила пропагандивні походи на Захід. Висліджені сексотами в криївці в лісах села Хащова Турківського району під горою Магура. Деякі свідки називають повстанців цього бункра повітовим проводом, а інші - штабом. Повстанці з криївки вискочили, а було їх чотири: "Стрик" - "Лис", "Буревій", "Чорний". Повстанці прийняли бій з кількома десятками енкеведистів. В бою було  вбито кілька енкаведистів. "Буревій" і Стрикполягли в бою смертю героя. Повстанцю "Чорному" вдалося втекти, але за кілька місяців був вбитий в іншому бою з енкеведистами.

Вбиті похоронені в селі Лопушанка Турківського району.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Левка Паращака, с. Поділля, Веселинівський район,

Миколаївська обл., родом із с. Мшанець.

 

Заміщак Василь,  син Михайла і Параскевії, "Іскра" (1924-1947). Член ОУН з часів німецької окупації. Вступив в УНС у 1942 році. Пройшов вишкіл в селі Недільна. В УПА був ройовим. У відділах УПА брав  участь у засідці на енкеведистів і стрибків в лісах біля села Волошиново. В бою загинув. Невідомо, де похоронений труп повстанця.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Когут Василь,  син Дмитра (нар. 1933). Симпатик ОУН, УПА. Ходив до школи в селище міського типу Стрілки. Постійно читав повстанську літературу і поширював серед учнів старших класів. Арештований за доносом сексотів. Під слідством і допитами з сильними катуваннями пробув рік, а після того засуджений на 25 років таборів. Через кілька років був звільнений за станом здоров'я.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Когут Дмитро,  син Василя (нар. 1928). Симпатик ОУН. Виконував різні завдання: носив естафети, збирав продукти, спостерігав за переміщенням енкеведистів і пограничників, поширював повстанську літературу та інше. Арештований в 1945 році і суджений за співпрацю з УПА на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував в Комі АРСР.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Когут Єва,  дочка Василя і Сені (нар. 1922). Член ОУН з часів німецької окупації. Працювала зв'язковою. Арештована за доносом сексотів у 1945 році і суджена на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбувала в Хабаровському краї до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Когут Іван,  син Миколи і Ганни (нар. 1918). Член ОУН з часу німецької окупації. Вступив в УНС в 1942 році. Стрілець. Постійно займався забезпеченням повстанців продуктами, м'ясом, худобою. Доставкою харчів до постоїв повстанців і магазинуванням продуктів. Частіше ходив без зброї. Зловлений пограничниками в 1946 році і суджений на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував у Воркуті.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Кравець Степан,  син Андрія і Парасковії, "Заяць" (1914-1945). Член ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Вишкіл пройшов в селі Галівка. Стрілець. Вбитий з братом енкеведистами при відході з села. Похоронений на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Кравця, с. Мшанець.

 

Кравець Федір,  син Андрія і Парасковії (1922-1945). Член ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Пройшов місцевий вишкіл в селі Галівці. Стрілець. Вбитий енкеведистами при відступі із села. Похоронений на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Федора Когута, с. Мшанець.

 

Кучак Марія,  дочка Василя і Марії (1922-1998). Член ОУН і УЧХ. До Організації вступила в часі німецької окупації. Працювала зв'язковою юнацтва ОУН, а після викриття легалізувалася і жила в місті Львові. Односельчанка-сексотка Зубаль Анастазія її впізнала і донесла в НКВД. Суджена в 1945 році на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбувала у Воркуті до 1956 року. Після повернення жила в Калуші, там і померла.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Кучак Федір,  син Махтия (нар. 1929). Симпатик ОУН. Виконував роботу зв'язкового і доставляв продукти до постою повстанців. Арештований і суджений в 1947 році на 10 років таборів і 5 років заслання. Кілька років покарання відбував у тюрмі Дрогобича, а потім висланий в Магадан, Колиму.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Мазуркевич Іван,  син Василя (нар. 1928). Член юнацтва ОУН. Виконував роботу розвідника і зв'язкового. Арештований за доносом сексотів в 1946 році і суджений на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував у таборах Комі АРСР до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Макар Федір,  син Дмитра і Теклі, "Орлик" (1921-1945). Член ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Запідозривши повстанця на псевдо "Зимний" в зраді, а той дійсно працював на НКВД, пригрозив йому. "Зимний" вистрілив і важко поранив "Орлика", який на третій день помер. Батьки похоронили на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Кравця, с. Мшанець.

 

Москаль Василь,  син Йова і Насті (1921-1945). Член ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Пройшов вишкіл в селі Бандрів. Із місцевого КВС переведений в рейдуючу сотню УПА. Після повернення з рейду в Чехословаччину сотня стояла постоєм в лісах Сколівського і Турківського районів. У селі Скринцята з кулемета вбитий енкеведистами на подвір'ї ґазди. Там же на подвір'ї і закопаний. У 1992 році перезахоронений в селі Волоське на цвинтарі в Братській могилі.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Москаль Дмитро,  син Павла і Насті (1927-1946). Симпатик ОУН. Вступив в УПА в 1944 році. Стрілець. Висліджений сексотами в криївці, оточений пограничниками і в ході бою вбитий. Похоронений на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Кравця, с. Мшанець.

 

Оліщак Михайло,  син Луця (1923-1945). Член ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Пройшов вишкіл в селі Бандрів. Стрілець. Вбитий в бою з пограничниками в лісовому масиві "Погар". Похоронений повстанцями на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Кравця, с. Мшанець.

 

Оліщак Федір,  син Степана і Парасковії (1925-1946). Вступив в УПА у 1945 році. Стрілець. Вбитий енкеведистами при облаві на село Мшанець, коли намагався відійти в ліс. Похоронений на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Кравця, с. Мшанець.

 

Паращак Анастазія,  дочка Семена і Марії (1922-1992) Член ОУН і УЧХ з часів німецької окупації. Проходила вишкіл в селі Бандрів. Працювала медсестрою і зв'язковою. Арештована і суджена в 1945 році на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбувала у Воркуті до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Паращак Григорій,    син Івана і Насті (1931 - ХІ.1949). Член юнацтва ОУН. Вступив в УПА в 1949 році. Стрілець. Вбитий в одній криївці з Бунієм і Гірняком. Спіткала їх одинакова доля.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Паращак Михайло,  син Івана і Анастазії ''Буйтур'' (17.VII.1922-18.III.1945).Член ОУН з часів польської окупації. В 1939 році закінчив Дрогобицьку гімназію. За німецької окупації працював директором школи в селі Галівка. Організатор і керівник ОУН в цьому терені. З утворенням УПА обійняв посаду повітового референта ОУН з пропаганди.

Ранений пограничниками із міста Добромиля в селі Лібухова під мостом, де встиг під лід запхати всі документи. Обидва охоронці були вбиті. Його вела зв'язкова Терлецька Ганна ''Черемха''. В місті Хирові зробив спробу втекти і був вбитий.

Довідку склав Зенон Шандрович 1995-1997 роки.

Записано від  Левка Паращака, с. Поділля,  Веселинівський район,

Миколаївська область та Ганни Терлецької, м. Самбір.

 

Паращак Олеся,   дочка Теодора,  який закінчив Перемишську гімназію, а пізніше семінарію у Ватікані у 1916 році. Працював парохом у селі Головецьк. Мати Ірина походила із стародавнього священицького роду Лазаришак  з-під  Белза.  Брат Теодора Олекса служив в усусусах., який пізніше разом з Олесем Курбасом керували Харківським драматичним театром. Страчений у 1937 чи 1938 році. Другий брат Петро служив в УГА і якимось чином опинився в Англії. Там був артистом-танцюристом в театрах діаспори.

Народилася Олеся в 1926 році і проводила дуже активну просвітницьку роботу. Член ОУН з часів німецької окупації. Неодноразово проходила вишколи зв'язкових. Її часто використовували для зв'язків між повітами та навіть округами. Заарештована в 1950 році в місті Дрогобичі або Львові. Перед арештом зажила отруту. Енкеведисти вилікували, засудили на 25 років сибірських таборів. Покарання відбувала в Комі АРСР.

Довідку склав Зенон Шандрович 14 травня 2000 року.

Записано від Левка Паращака, с. Поділля, Веселинівський район,

Миколаївська область.

 

Паращак Федір,  син Івана і Насті (нар. 1925). Спецпоселенець. Покинувши в Челябінській області батьків,  втікав поїздами до Мшанця. В дорозі був зловлений і суджений на 3 роки.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Паращак Федір,  син Михайла. Працював греко-католицьким священиком. За націоналістичні погляди , духовну та матеріальну підтримку УПА суджений на 25 років таборів. Покарання відбував у Мордовії до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Петричкович Анастазія,  дочка Федора і Фені (нар. 1923). Член ОУН з 1942 року. Пройшла місцевий короткочасовий вишкіл. Працювала вчителькою в селі Лімна Турківського району. За доносом сексотів арештована і суджена в 1946 році на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбувала в Сиктивкарі до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Петричкович Яків,  син Федора і Насті, "Карий" (нар. 1922). Німці забрали його як остарбайтера в Німеччину. Там якимось чином пройшов добрий вишкіл і був охоронцем табору військовополонених. З Німеччини втік і вступив у 1942 році в УНС. Знав дуже добре німецьку мову і завжди ходив у формі німецького старшини. За повітового Босака Івана - "Ореста" став першим чотовим на теренах Бандрів-Мшанець. Відзначався великою мужністю, безстрашністю і порадністю в будь-якій ситуації. Відзначався гарячим, неврівноваженим характером. Особливу мужність проявив при обороні повстанського вишколу в селі Недільна від німців. Ще тепер в навколишніх селах розповідають про нього повстанські легенди. Коли і як загинув, невідомо.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець  і

Левка Паращака, с. Поділля, Веселинівський район,

Миколаївська область, родом із Мшанця.

 

Пізнак Василь,  син Андрія і Матрони (нар. 1927). Член юнацтва ОУН. Підпільник-зв'язковий. За доносом сексотів арештований у 1946 році і суджений на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував у Воркуті до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Пізнак Василь,  син Василя і Матрони (1921-12.XI.1944). Член ОУН з часів німецької окупації. Підпільник. Працював у селі станичним. Пройшов вишкіл в Карпатах. При повному оточенні села пограничниками і енкеведистами озброєний пробирався із села в ліс. Був поранений, але вів бій до останнього набою. Вбитий. Труп батьки викрали і похоронили на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Пізнак Григорій,  син Кирила і Парасковії, "Маляр" (нар. 1930). Симпатик ОУН. У підпіллі працював зв'язковим і розвідником до 1947 року. За доносом сексотів арештований бандою Кривенька і суджений на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував у таборах Свердловська до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Пізнак Іван,  син Кирила і Парасковії (нар. 1922). Симпатик ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Стрілець. Пройшов місцевий вишкіл в селі Галівка. Коли і де загинув, невідомо.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Пізнак Іван,  син Федора і Катерини (нар. 1924). Симпатик ОУН. Вступив в УПА в 1945 році. Стрілець. Російська розвідниця-парашутистка із Східної України, що спустилася на цих теренах, ввійшла у велику довіру до місцевої СБ - видала його, перед тим забравши зброю. Суджений на 15 років таборів. Покарання відбував у Воркуті до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Пізнак Михайло,  син Андрія і Матрони, "Береза" (1925-1950). Член ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Пройшов вишкіл в селі Бандрів. В УПА служив в чоті "Косаренка" і брав участь у пропагандивних рейдах на Захід. Станичний юнацтва ОУН. Загинув у бою з енкеведистами в селі Лужок. Тіло похоронене на березі ріки в селищі міського типу Стрілках.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Федора Когута, с. Мшанець.

 

Пізнак Михайло,  син Миколи і Ганни, "Бойко" ,Всеслав(1913-10.ІІ.1949). Член ОУН з 30-х років. Організатор підпілля ОУН у Мшанці та інших селах. У 1939 році воював на Закарпатті за незалежність Закарпатської України. Вступив в УНС у 1942 році. Проходив вишкіл в Карпатах. В УПА служив командиром СБ на своїх теренах. А  згодом переведений провідником Нижньоустріцького рацонного Проводу ОУН-УПА. Викритий з друзями в криївці села Бандрів. Після бою друзі пострілялися. Трупи енкеведисти забрали в місто Нижні Устріки.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Пізнак Федір,  син Семена і Ганни, "Гонта" (1916-1947). Член ОУН. Активний член Просвіти. Вступив в УНС у 1942 році. Вишкіл пройшов у селі Недільна. В УПА займав становище чотового. Біля села Кривки Турківського району в бою з енкеведистами був важко поранений в голову. Через кілька годин, прийшовши до пам'яті в лікарні, зірвав з голови пов'язки і почав до стійкових пограничників кидати різними предметами і їх ображати. Автоматною чергою вбили його на ліжку. Похоронений на цвинтарі села Кривки.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Пізнак Федір,  син Семена (нар. 1923). Симпатик ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. В 1946 році заховав зброю в лісі в корчах, а сам прийшов відвідати рідних. При облаві на село зловлений пограничниками і суджений на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував у Караганді до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Сивак Іван,  син Прокопа, "Сивий" (нар. 1913). Член ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Пройшов місцевий вишкіл в селі Бандрів. Переведений в рейдуючу сотню, де був кулеметником. В одному з боїв після закінчення набоїв енкеведисти напали ззаду і зв'язали. Судили в 1947 році на 20 років сибірських таборів. Покарання відбував у Воркуті.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Когута, с. Мшанець.

 

Сисин Василь,  син Михайла і Галини, "Хвильовий" (1925-ІV.1945). Вступив в Українську Національну Самооборону (УНС) в 1942 році. Вишкіл пройшов в селі Недільна. Стрілець. Член юнацтва ОУН. Оточений з друзями в криївці в лісах між селами Бандрів і Мшанець в урочищі "Хомина грядка" пограничниками із застави села Галівка в квітні 1945 року. На пропозицію здатися відповіли: "Повстанці не здаються" і відкрили бій. Спаливши документи і заспівавши "Ще не вмерла Україна", останніми набоями пострілялися. Трупи большевики забрали в місто Устріки.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини, с.Мшанець,

Левка Паращака, с. Поділля, Веселинівський р-н, Миколаївська обл.

 

Сисин Іван,  син Федора і Уляни (1924-VIII.1945). Член ОУН з часів німецької окупації. Вступив в УНС у 1942 році. Вишкіл проходив на Волині. Заснув у копі снопів жита. Мимо проходили енкеведисти і почули хропіння. Вбили сонного. Похоронений на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Кравця, с. Мшанець.

 

Сисин Михайло,  син Петра і Марії (1923-1945). Член ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Стрілець. При виконанні завдання з необережності загинув від власної зброї. Похоронений на цвинтарі в селі Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини і Федора Когута, с. Мшанець.

 

Стецькович Василь,  син Михайла і Матрони (1925-1945). Член юнацтва ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Пройшов місцевий вишкіл в селі Бандрів. Стрілець. Оточений енкеведистами банди оперуповноваженого Кривенька, загинув у перестрілці в лісі з назвою "Погар". Труп батьки викрали і захоронили на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Стецькович Василь,  син Прокопа і Марії (1920-1945). Член ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Вбитий енкеведистами в лісовому масиві  "Погор". Труп батьки викрали і захоронили на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Стецькович Василь,  син Степана і Ганни (1924-1945). Член ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Оточений енкеведистами в хаті, вискочив з хати, відстрілюючись, почав втікати до лісу. З-за дерева був проколений штиком енкеведиста. Похоронений на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Федора Когута, с. Мшанець.

 

Стецькович Катерина,   дочка Ілька (нар. 1924). Член ОУН. Зв'язкова. Пройшла місцевий вишкіл. Арештована в 1945 році і суджена на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбувала у Воркуті до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 2 лютого 2000 року.

Записано від Івана Кравця, с. Мшанець.

 

Стецькович Петро,  син Мокрія і Парасковії, "Спортсмен" (нар. 1925). Вступив в УПА в 1945 році. Стрілець. При облаві на село Мшанець зловлений пограничниками в 1948 році без зброї. Покарання відбував у таборах Воркути до 1956 року.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Сухий Михайло,  син Івана і Матрони (1920-1946). Вступив в УНС у 1942 році. Пройшов місцевий вишкіл в селі Бандрів. Стрілець. Оточений кількома десятками пограничників, відстрілювався довго, до останнього набоя, вбивши кількох пограничників. Труп повстанці викрали і похоронили на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини і Федора Когута, с. Мшанець.

 

Терлецький Василь,  син Степана і Насті (1925-1945). Вступив в УНС у 1942 році. Член ОУН. Районовий юнацтва ОУН. Вишкіл пройшов у Карпатах. За наказом Проводу, як особливо здібний юнак, легалізований і висланий на навчання в місто Дрогобич. Місцева СБ, не розібравшись, перевищила свої повноваження - ліквідувала. Похоронений на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Дилина, с. Мшанець.

 

Шев'як Михайло,  син Михайла і Матрони, "Зелений" (1919-ІV.1945). Вступив в УНС в 1942 році. Вишкіл пройшов в селі Бандрів. Член ОУН з кінця 30-з років. Стрілець "Зимний" з другом Сисиним та двома повстанцями із села Бандрів були оточені в тій же криївці, що й "Хвильовий". Спіткала їх та сама доля.

Довідку склав Зенон Шандрович 15 грудня 1999 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець,

Левка Паращака, с. Поділля, Веселинівський р-н, Миколаївська обл.

 

Яворський Іван,  син Федора і Насті, "Їжак" (1925-1945). Член ОУН. Вступив в УНС у 1942 році. Пройшов місцевий вишкіл в селі Бандрів. Стрілець. Переведений із місцевого КВС у рейдуючу сотню. Після повернення з рейду на Чехословаччину сотня стояла постоєм в лісах Сколівського і Турківського районів. У селі Скринцята із кулемета вбитий енкеведистами на подвір'ї  ґазди. Там же, на подвір'ї, і  закопаний. У 1992 році перезахоронений в селі Волоське на цвинтарі в братській могилі.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Цмай Михайло,  син Степана і Ганни (1925-1945). Вступив в УНС у 1942 році. Стрілець. Симпатик ОУН.

Пізнак Василь,  син Федора і Катерини (1925-1945). Вступив в УНС у 1942 році. Стрілець. Симпатик ОУН.

Гула Федір,  син Степана і Ганни (1925-1945). Вступив в УНС у 1942 році. Стрілець. Симпатик ОУН.

Грицак Іван,  син Івана і Олени (1919-1945). Вступив в УНС у 1942 році. Стрілець. Член  ОУН.

      Всі чотири копали криївку, а один повстанець стояв на стежі. Побачивши пограничників зовсім близько, відстрілюючись, втік, а друзі залишилися в ямі без зброї. Пограничники із застави Поляна Устріцька привели їх під село, наказавши їм роздягнутися і роззутися, аж тоді наказали втікати, а пограничники їх вбивали. Це було 25 грудня 1945 року. Всі похоронені на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 12 січня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини і Івана Дилина, с. Мшанець.

 

 

 

У селах були симпатики ОУН-УПА, які збирали продукти для повстанців. Їх називали десятниками. Ось вони:

Волощак Олександр,  викритий в 1945 році, арештований і суджений на 10 років таборів. Покарання відбував у Челябінську.

Грицак Григорій,  викритий в 1945 році, арештований і суджений на 10 років таборів. Покарання відбував у Челябінську.

Гірняк Ігнат,  викритий в 1945 році, арештований і суджений на 10 років таборів. Покарання відбував у Челябінську.

Петричкович Ілько,  викритий в 1945 році, арештований і суджений на 10 років таборів. Покарання відбував у Челябінську.

Сухий Роман,  викритий в 1945 році, арештований і суджений на 10 років таборів. Покарання відбував у Челябінську.

Петричкович Григорій,  викритий в 1945 році, арештований і суджений на 10 років таборів. Покарання відбував у Челябінську.

Довідку склав Зенон Шандрович 16 березня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

 

 

Зовсім невинні жертви, бо не були зв'язані з підпіллям та ОУН:

 

Дилин Федір,  розстріляний в селі в 1945 році.

Дилин Ілько,  розстріляний в селі в 1945 році.

Маскаль Іван,  замордований в НКВД в 1941 році.

Оліщак Ілько,  з хутора Завадка. Енкеведисти хату спалили, а його розстріляли в 1945 році.

Пізнак Юстина..  Хату спалили, а її розстріляли в 1945 році.

Пізнак Андрія  замордували в Самбірському НКВД в 1947 році.

Жінка,  яка прибула в село за харчами, рятуючись від голоду в 1947 році, яку селяни називали Совітка, і 16-річну дівчину Ірину, також із Східної України, що прийшла з нею - розстріляли в 1947 році.

Довідку склав Зенон Шандрович 16 березня 2000 року.

Записано від Михайла Нагини, с. Мшанець.