с. Плоске

Гергіль Михайло,  син Василя і Катерини (1926-1944). Активний член ОУН з часів німецької окупації. Вступив в УПА в 1944 році. Після місцевого вишколу висланий на старшинський вишкіл на Івано-Франківщину. На свої терени не повертався. При яких обставинах і де загинув, невідомо.

Там і похоронений.

Довідку склав Зенон Шандрович 28 вересня 2000 року.

Записано від Івана Макара, с. Галівка.

 

Грозовський Василь,  син Миколая (1902-1940). Перший член ОУН в селі. Він був тісно зв'язаний з братами Іваном та Омеляном Дециками родом із села Береги на теренах Рудок. Брати - безробітні інтелігенти, які постійно перебували в селах Мшанець, Галівка, Плоске, Грозів та інших. Під їх керівництвом Грозовський створив в селі організацію ОУН, Просвіту, "Сокіл". При Просвіті створив хор і драматичний гурток, якими керував. За словами старших односельчан трійця Грозовський Василь, Пусь Микола і Цицик Михайло організували, спрямовували і керували всією агітаційною, пропагандивною і практичною роботою по спротиву різним завойовникам до Другої світової війни.

Заарештований большевиками в 1940 році і замордований , як, коли і де - невідомо. Після арешту його ніхто не бачив і не було ніякого слуху про нього.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске, та

Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Джуряк Василь,  син Івана і Параски (1918-1945). Член ОУН з часів німецької окупації. Пройшов початковий політичний і військовий вишкіл у спортовому товаристві "Луг". Вступив в УПА в 1944 році до приходу большевиків. Пройшов місцевий вишкіл в УПА. Висліджений енкеведистами в криївці села Галівка. На пропозицію здатися відкрив бій.

Довідку склав Зенон Шандрович 28 вересня 2000 року.

Записано від Івана Макара, с. Галівка.

 

Джуряк Іван,  син Василя і Катерини, "Жук" (нар. 1925). Член ОУН з часів німецької окупації. Активний член спортового товариства "Луг". В "Лузі" пройшов добрий політичний і спортовий гарт. В УПА вступив у 1944 році до приходу большевиків. Пройшов місцевий вишкіл в УПА і як такий, що проявляв велику активність, старання та дисципліну, був висланий на старшинський вишкіл у Івано-Франківську область. Там в боях з енкеведистами був вбитий.

Точна дата загибелі та місце похоронення, невідомі.

Довідку склав Зенон Шандрович 28 вересня 2000 року.

Записано від Івана Макара, с. Галівка.

 

Джуряк Петро,  син Івана і Параски (1915-1943). Член ОУН з часів польської окупації. Один з фундаторів спортового товариства "Луг" в селі Галівка. Вступив в УНС у 1942 році. Як найсвідомішого і найвідважнішого стрільця керівництво вислало на старшинський вишкіл в табір села Недільна. При взятті німецькими фашистами табору вбитий в бою.

Похоронений в братській могилі в таборі.

Довідку склав Зенон Шандрович 28 вересня 2000 року.

Записано від Івана Макара, с. Галівка.

 

Дідовський Дмитро,  син Михайла і Насті, "Мазепа" (1917-1946). Член ОУН з часів польської окупації та організатор клітини ОУН в селі Галівка. Активний член Просвіти та фундатор спортового товариства "Луг", де працював інструктором. У 1943 році вступає в Дивізію. Після повернення з-під Бродів додому одержує наказ із повіту організувати сотню, яку формує з місцевих повстанців. У 1945 році за наказом із Штабу УПА сотню розпускає, залишаючи один відділ із вибраних повстанців. Вишколом сотні займалися "Бурлай" і "Шумний", колишні члени "Нахтігаль".

Загинув у селі Галівка, відвідуючи родину. Випадково вийшов на енкеведистів і вбитий біля хати.

Похоронений на цвинтарі села Галівка.

Довідку склав Зенон Шандрович 28 вересня 2000 року.

Записано від Івана Макара, с. Галівка.

 

Калинич Михайло,  син Івана, "Гонта" (1927-1948). Член ОУН з часів большевицької окупації. Член Просвіти. Посилено займався самоосвітою. У відділах УПА працював політвиховником. Загинув у бою з енкеведистами під селом Недільна.

Труп енкеведисти закопали в селищі Стрілки на березі ріки.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске.

 

Котиняк Михайло,  син Івана і Ганни (1925-1948). Член ОУН з часів німецької окупації. Пройшов початковий політичний і військовий вишкіл у спортовому товаристві "Луг". В УПА пішов перед приходом большевиків. В лісах між Мшанцем і Бандровим пройшов місцевий вишкіл, після чого вступив у рейдуючу сотню на Закерзоння. В сотні був мінером і воював на Закерзонні до 1947 року. Перейшов кордон між Польщею і УРСР в 1947 році під керівництвом "Хріна". Підірвався в лісі біля села Галівка на власній міні.

Похоронений на цвинтарі села Галівка.

Довідку склав Зенон Шандрович 26 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске.

 

Лучкевич Микола,  син Василя і Ганни, "Граніт" (1927-1948). Член юнацтва ОУН. З приходом большевиків пішов в УПА місцевого куща. Згодом перейшов у рейдуючу на Закерзоння сотню. Повернувшись із Закерзоння, з другом відвідали хату батьків друга. Після вечері і віддиху вийшли з хати, щоб прилучитися до відділу. На порозі хати були зустрінуті кулеметним вогнм. Друг впав на порозі рідної хати, а "Граніт", кинувши гранату, добіг майже до лісу. Відстрілюючись, вбив одного енкеведиста. На межі з лісом був вбитий. Із села Тиха їх забрали до селища Стрілки і там закопали на березі ріки.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске.

 

Лучкевич Парасковія,  дочка Василя і Ганни (нар. 1925). Член ОУН з часів німецької окупації. Активний член Просвіти. В селі працювала зв'язковою. Збирала продукти і доставляла на постої повстанців. Смілива і винахідлива. Брала участь у лікуванні поранених повстанців. Живе в селі.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске.

 

Лучкевич Степан,  син Миколая і Марії, "Медвідь" (1924-1947). Вступив в ОУН за німецької окупації. Активний член Просвіти. Вступив у місцевий кущ, а пізніше переведений в рейдуючу сотню на Закерзоння.

Де загинув і похоронений, невідомо.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске.

 

Макар Дмитро,  син Луки і Євдокії (1917-1945). Член ОУН з часів польської окупації. Активний член Просвіти та спортового товариства "Луг". В УПА вступив у 1944 році. Пройшов місцевий вишкіл в УПА. Висліджений в криївці села Галівка в господаря Волошанівського разом з друзями-повстанцями, прийняв бій. Після бою підірвався гранатою.

Похоронений на цвинтарі села Галівка.

Довідку склав Зенон Шандрович 28 вересня 2000 року.

Записано від Івана Макара, с. Галівка.

 

Максимич Дмитро,   (1920-1947). Член ОУН до початку Другої світової війни. Активний член Просвіти і спортового товариства "Сокіл". У 1940 році спрямований Організацією через кордон (переводив Філь Микола) на організаційний і військовий вишкіл. Член "Нахтігалю", а з 1942 року вишколював місцевих повстанців. Входив у керівну структуру ОУН-УПА на місцевих теренах. Вбитий енкеведистами на хуторі Ворівий. Похоронений на цвинтарі села Плоске.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске.

 

Оленич Роман,  син Василя і Ганни (1927-1952). Член ОУН з часів большевицької окупації. Працював підпільно зв'язковим і виявляв велику активність. У 1946 році одержав завдання від Організації вбити уповноваженого партії по виборах в селі. При вистрілі промахнувся і пішов в УПА, де проявляв велику активність. Оточений з друзями в криївці за доносом сексота, вбитий енкеведистами в ході бою в селі Тисовиця.

Труп енкеведисти закопали на березі ріки в селищі Стрілки.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске.

 

Пашович Микола,  син Дмитра і Марії, "Касян" (1925-1948). Симпатик ОУН. Вступив в УПА в місцевий кущ у 1944 році. Пройшов місцевий військовий вишкіл. Криївку, яка знаходилася в лісі над селом Плоске, видав сексот. Оточений з друзями в криївці, відкрили бій. В бою загинув. Енкеведисти прив'язали труп до коня і приволокли до села, а звідти фірою відвезли в селище Стрілки і там закопали на березі ріки.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске.

 

Платок Михайло,  син Ігната і Марії, "Попович" (1925-1946). Член ОУН з часів німецької окупації. Активний член спортового товариства "Луг". Вступив в УПА в 1944 році до приходу большевиків. Пройшов місцевий військовий вишкіл і служив стрільцем у місцевому кущі. Вбитий большевиками під селом Тисовиця в перестрілці під час засідки.

Труп енкеведисти забрали у Стрілки, а там закопали на березі ріки.

Довідку склав Зенон Шандрович 28 вересня 2000 року.

Записано від Івана Макара, с. Галівка.

 

Пусь Микола,  син Максима (1903-1990). Один із перших членів ОУН в селі у 30-х роках. Член Просвіти. Брав участь у вишколі молоді в "Соколі". Чоловий  агітатор і пропагандист національної ідеї в навколишніх селах. Заарештований большевиками в 1941 році. Вже в ході війни, коли йшли масові страти політв'язнів, визволений народом із Самбірської тюрми. Активний учасник збройної боротьби проти німецьких окупантів. Зразу ж з приходом большевиків у 1944 році разом з сім'єю виселений з хутора Ворівий в Донецьку область без права виїзду, де й помер та там же й похоронений.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске.

 

Сильчак Настя,  дочка Івана і Насті (1925-1948). Дуже активний член ОУН, в яку вступила за німецької окупації. Член Просвіти. Працювала зв'язковою, а після викриття її в підпіллі німцями, пішла в 1943 році в УПА.

Загинула в бою з енкеведистами в криївці в лісі біля села Михновець. Де похоронене тіло героїні - невідомо.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске, та

Левка Паращака, с. Поділля, Веселинівський р-н., Миколаївська обл.

 

Сильчак Онуфрій,   (1905-1944), "Паска". Член ОУН з часів польської окупації. Активний член "Сокола" і Просвіти. В селі працював зв'язковим і станичним з часів німецької окупації, а також брав участь у військових акціях УНС проти німців. За большевицької окупації продовжував роботу станичного  і  зв'язкового. Вбитий пограничниками при облаві в 1944 році.

Похоронений на цвинтарі села Плоске.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске..

 

Сильчак Федір,  син Онуфрія і Марії (1926-1944). Член ОУН з часів німецької окупації. Залучений батьком до роботи зв'язкового. Відзначався великою відвагою і винахідливістю зв'язку. Працював багато також і як розвідник, де проявляв велику порадність в критичні моменти. Вбитий при великій облаві, організованій енкеведистами і пограничниками.

Похоронений на цвинтарі села Плоске поряд могили батька.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске,

Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Тиховський Павло,  син Олекси і Ганни (1921-1947). Активний член ОУН з 1940 року. Діяльний член Просвіти і спортового товариства "Сокіл". Вступив у 1943 році в Дивізію і брав участь в бою під Бродами. Після бою з друзями пішов в УПА на Івано-Франківщину. В бою з енкеведистами важко поранений і від ран помер.

Де похоронене тіло героя - невідомо.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске.

 

Тиховський Федір,  син Олекси і Ганни (1925-1947). Член ОУН з часів німецької окупації. Був активним членом спортового товариства "Сокіл" та Просвіти. Вступив в УНС за німецької окупації. Пізніше служив у місцевому кущі СКВ. Брав участь в рейдах на Закерзоння. Був вбитий в бою з пограничниками.

Де похоронене тіло, невідомо.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске.

 

Філь Микола,  син Михайла та Ірини (1921-1943). Активний і діяльний член ОУН з часів німецької окупації. Член Просвіти і спортового товариства "Сокіл". За німецької дійсності був зв'язковим і провідником повстанців через кордон за Сян. Член боївки ОУН, а пізніше УНС. За німців постійно ходив у німецькій військовій формі зі зброєю. Випадково потрапив на військовий німецький автомобіль із військом. При перевірці документів розстріляний на місці затримання.

Похоронений на цвинтарі села Плоске із всіма цивільними і військовими почестями.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске,

Левка Паращака, с. Поділля Веселинівського р-ну Миколаївської обл.

 

Цицик Василь,  син Миколи і Катерини, "Вихор" (1924-1949). Член ОУН з часів німецької окупації. Ідейно вихований в спортовому товаристві "Сокіл". Пройшов місцевий військовий вишкіл. В УПА вступив у місцевий кущ і брав неодноразову участь в рейдах на Закерзоння. Важко поранений помер, а труп люди знайшли за кілька днів.

Похоронений на цвинтарі села Плоске.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске, і

Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

Цицик Михайло,  син Василя (1904-1940). Один з перших членів ОУН в селі Плоске. Сам він і його друзі Грозовський Василь та Пусь Микола були засновниками клітини ОУН в Плоскому. Вони ж були й засновниками спортового товариства "Сокіл" та Просвіти, її керівниками і натхненниками. Завдячуючи їх роботі, вся молодь була членами цих організацій і була вихована в національному дусі. Так в 1945 році, коли на хуторі Ворівий стояли на постою одночасно біля 500 повстанців сотень "Байди", "Бурлаки", "Нечая", "Степового" і коли священик в суботу перед Великоднем йшов по хатах святити паски, то в кожній хаті був на стіні тризуб, а під ним схрещені дві рушниці і лента набоїв, а два повстанці стояли струнко. В хуторі було біля 30 хат, що належали до села Плоске.

Цицик Михайло в 1940 році заарештований енкеведистами і замучений. Де, коли і як, невідомо.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске.

 

 

Повстанець із-за меж села.

Вкінці весни чи на початку літа в село Плоске приїхав військовий чоловік з жінкою та дитиною. Як пізніше стало відомо, то був Володимир Лиско, а можливо Лесько, "Вогонь"- референт розвідки Хирівського повіту ОУН-УПА. Родом він був із селища Нижанковичі і служив комендантом поліції, а з 1942 року в УПА. Найчастіше жінка з дитиною жили в Плоскому, Мшанці, Галівці. Де пізніше ділася, невідомо.

"Вогонь" загинув у бою з пограничниками і енкеведистами за селом Мшанець. Похоронений на цвинтарі села Мшанець.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске, та

Михайла Нагини, с. Мшанець.

 

 

 

Невідомі герої села Плоске

 

У 1946 році в село Плоске прийшла для постою сотня "Степового". А вперше "Степовийтут появився в 1945 році із сотнями "Бурлаки", "Байди" і "Нечая". Розвідка місцевого СКВ через зв'язкового передала "Степовому", що в селі Грозьова енкеведисти із внутрішніми військами вивозять в Сибір родини повстанців, всяко над ними знущаючись. "Степовий" негайно вирушив із сотнею між села Виців і Бабино, де під горою Погар влаштував засідку. В бою із людоловами вийшов з укриття сам на енкеведистів із автоматом. Автомат відмовив і цим скористався енкеведист. Повстанці відімстили за смерть сотенного, а його тіло привезли в Плоске. У найкращій хаті нарядили, відправили панахиду і з процесією та вінками похоронили. На похороні були присутні кількасот повстанців та ще більше цивільного населення. Серед промовців виступив також рідний брат, старшина сотні, який сказав, що вбитий залишив на сході жінку та двоє малих дітей.

На могилі друзі-повстанці поставили березовий хрест із написом: "Тут спочиває сотник УПА "Степовий", який загинув у 1946 році.

За кілька місяців загинув і брат в лісах під селом Недільна в бою з енкеведистами.

Довідку склав Зенон Шандрович 21 вересня 2000 року.

Записано від Степана Лучкевича, с. Плоске,

Михайла Нагини, с. Мшанець та Левка Паращака

 із села Поділля Веселинівського р-ну

 Миколаївської обл.