с. Смільниця

Гатала Осип,  син Антона і Антоніни (нар. 1907). Член ОУН з часів польської окупації. Активний член “Просвіти, товариства "Сокіл". Служив у польському війську, де закінчив школу льотчиків-механіків. За підпільну діяльність в час німецької окупації заарештований і сидів в Освєнцімі. Друзі і родичі виробили фіктивні документи про його походження з родини фольксдойчерів. Був звільнений. Потім працював шофером і возив членів Проводу ОУН. Арештований під Києвом і сидів у Львівській тюрмі. Визволений підпільниками з тюрми. Подальша доля - невідома.

Довідку склав Зенон Шандрович 24 серпня 1997 року.

Записано від  Марії Савчак, м. Хирів і Наталії Сало,

с. Смільниця.

 

Гатала Петро,  син Антона і Антоніни (1919-1943) Член ОУН з часів польської окупації. Вступив в УНС у 1942 році. У 1943 році потрапив на засідку польської партизанки АК і був важко поранений в селі Рудавка. В селі Нанова його лікували два тижні, після чого помер і був похоронений в селі Потік Старосамбірського району.

Довідку склав Зенон Шандрович 24 серпня 1997 року.

Записано від Марії Савчак, м. Хирів і Наталії Сало,

с. Смільниця.

 

Мащак Осип,  син Андрія і Катерини (1908-20.XII.1976). Один із перших членів ОУН в Галичині. Член Крайової Екзекутиви. На початку липня 1934 року ПУН призначив Провідником Крайової Екзекутиви. В скорому часі арештований поляками. У 1936 році на процесі над ОУН у Львові суджений на 15 років тюремного ув'язнення. Сидів до початку німецько-польської війни в Березі Картузькій. Вчився на одному курсі із Степаном Бандерою у Львівській політехніці. Автор ''Молитви Українського націоналіста''. Закінчав Український Технічний Господарський Інститут, фармацевтичний факультет у Мюнхені в 1948 році, де захистив дипломну роботу із загальною оцінкою ''Дуже добре''.

Помер в Нью-Йорку, де є могила і надгробок.

Довідку склав Зенон Шандрович 24 серпня 1998 року  -

жовтень 1998 року .

Записано від Марії Савчак, м. Хирів, Наталії Сало,

с. Смільниця.

Петро Дужий, "Степан Бандера - символ української нації",

т. І. Петро Мірчук, Історія ОУН, т. І.

 

Процик Степан,  син Василя  (1920 – 04.1950). Член  Юнацтва ОУН.  Звязковий, а після  викриття  пішов  в  УПА. Відзначався завзятістю  і  безстрашністю. Дисциплінований. Загинув у бою з енкаведистами в селі Нанова. Труп енкаведисти забрали в Хирів і закопали на березі ріки Стрвяж.

Довідку склав Зенон Шандрович 23 січня 2000 року.

Записано від Марії Савчак, м. Хирів.

 

Щур Осип,  син Олекси і Марії (1923-1947). Член ОУН з часів німецької окупації. Активний член Просвіти. Добре володів німецькою мовою. Вступив в УПА у 1943 році. У відділах УПА був підстаршиною. Був учасником рейдів на Закерзоння.

 Висліджений і виданий з друзями в криївці. В ході бою пограничники закидали криївку гранатами. Друзі були вбиті, а його, пораненого і контуженого, витягнули із криївки. В місті Самборі, підлікувавши, замурували в камері і подусили автомобільним газом.

Довідку склав Зенон Шандрович 13 травня 1998 року.

Записано від  Мирослава Живка, м. Хирів,

Ярослава Шийка,  м. Львів.