смт. Фельштин

Гуралевич Адам,  син Казимира і Броніслави (нар. 1930). Член юнацтва ОУН. Працював підпільно зв'язковим, а пізніше був станичним у Фельштині. В 1948 році викритий і пішов в УПА. Командир боївки в кущі. В 1951 році був на похороні матері, а через кілька годин після того енкеведисти оточили село, надіючись зловити. Але без успіху, кудись безслідно зник. Дальша доля невідома.

Довідку склав Зенон Шандрович 6 квітня 2000 року.

Записано від Мирона Чопка, с. Глибока,

Осипа Мазепи, с. Фельштин.

 

Гуралевич Володимир,  син Казимира і Броніслави (1929-1997 - помер у Кисловодську). Член Юнацтва ОУН. Працював підпільно зв'язковим і розвідником. Викритий і арештований у 1946 році. Суджений на 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував у Печорському таборі. Звільнений з таборів у 1956 році. Поселився жити в Кисловодську.

Довідку склав Зенон Шандрович 6 квітня 2000 року.

Записано від Мирона Чопка і Володимира Савули, с. Глибока.

 

Гуралевич Долько,  син Казимира і Броніслави (1934-1949). Симпатик ОУН-УПА. Працював для ефективного зв'язку між братами і УПА. Висліджений стрибками Заріцьким Романом і Бучковським Ігорем на "Луках" і там же вбитий. Тіло енкеведисти забрали в місто Старий Самбір. Брат Адам за кілька місяців вислідив стрибка Заріцького Романа і вбив.

Довідку склав Зенон Шандрович 6 квітня 2000 року.

Записано від Мирона Чопка і Володимира Савули, с. Глибока.

 

 

 

Повстанці з-поза меж Хирівського повіту ОУН-УПА.

 

Романчук Петро,  син Григорія і Ганни, "Лис", "Стрик"  (1921-ХІІ.1947). Народився  в  селі Стрілків Стрийського району. Член ОУН. Старшинський  вишкіл пройшов у Карпатах. В УНС вступив 1942 року. В 1945 році переведений в Хирівський повіт. До того працював командиром кущової боївки СБ. На Хирівщині діяв у районі сіл Бандрів, Стебник, Тиха, Росохи, Волошиново, Галівка, Плоске, Мшанець, Хащів, Лімна та інших. Часто його бачили в товаристві крайового референта по Дрогобицькій області "Гоцула". Вбитий в грудні 1947 року за селом Хащів під горою "Магура", де була криївка. Важко поранений, просить сотника "Буревія" добити, але той не міг, тоді підриває себе гранатою. Перезахоронений в 1992 році в селі Лопушанка Турківського району.

Довідку склав Зенон Шандрович 18 березня 2000 року.

Записано від Левка Паращака, с. Поділля, Веселинівський р-н.,

 Миколаївська обл., родом із с. Мшанця.

 

Уріцький Михайло,  син Миколи і Парасковії (1919-1945), "Князенко". Народився  в  селі Верхня  Стинава Стрийського району. Член  ОУН  з 1943 року.  В УПА був районовим, а пізніше повітовим референтом Стрийщини. Згодом призначений вишкільним референтом Дрогобицької округи, а потім заступником окружного референта Стрийщини "Гладкого".  З лютого 1945 - надрайоновий провідник Стрийщини. Згодом стає заступником окружного референта Дрогобицької округи Олександра Андрусейка - "Андрія", "Коваля". З вересня 1945 року призначений надрайоновим референтом пропаганди і вишколу Самбірщини - надрайон "Кіндрат". Виконуючи завдання організатора і контролю пропаганди та вишколу, на Хирівщині з референтами СБ "Підковою", "Сірником", "Хоробрим", "Яструбом" та іншими потрапив  на  облаву  большевиків  в  лісах  під  селом Бандрів, а за іншими даними - в лісах під Нановою і Стебником .Там був вбитий. Де поділося тіло - невідомо.

Довідку склав Зенон Шандрович 18 березня 2000 року

із спогадів та повідомлень багатьох людей.