Пізнаймо себе сторінка 6

   Коли російські війська у 1914 році взяли Львів, вже скоріше генерал Брусілов дав наказ знищити бібліотеку наукового товариства імені Т. Шевченка, і козаки поскакали на конях до бібліотеки знищити її, і вона була знищена з російською азіатською жорстокістю. Вся сіль у цій історії полягає в тому, що російська військова адміністрація в Галичині і Буковині заборонила видавати всю українську пресу, літературу і підручники, закрила навчальні заклади, не чіпаючи німецьких, польських, жидівських. О, це воістину російська любов до України! А губернатор Галичини Бобринський заявив: "... на цих землях місцеве населення завжди було російське, тому їхня адміністрація має бути основана на російських засадах. Я буду тут заводити російську мову, закон і порядки". І так вони робили, бо "Український рух для Росії більш небезпечніший, ніж усі інші національні рухи, взяті разом", - писала російська газета у 1914 році в Києві "Киевлянин".
   Страшне побоїще вчинив цар-татарин Петро І в гетьманській столиціі України - Батурині. Головним виконавцем був Меньшиков. Дітей, жінок, стариків клали під важкі колоди, де вони довгою повільною смертю конали. Дітей брали за ніжки і били головами об стіни. Жінок і дівчат привселюдно роздягали, насилували і відрізали різні частини тіла. Забавною виглядала так детально описана в безлічі літератури Варфоломіївська ніч у Франції. Петро І власноручно на півдні Білорусії і України шпагою проколов кільком десяткам монахів і церковнослужителів животи, насолоджуючись їх мукою. Та що тут говорити про винищення українців, коли він так жорстоко, люто розправився із власними стрільцями на Червоній площі, повернувшись з-за кордону в Росію.
   А його духовний вчитель, предок, також цар-татарин Іван Грозний ще жорстокіше розправився з населенням Новгорода. За його наказом Малюта Скуратов порізав, порубав, втопив більше 150 тисяч дітей, жінок, стариків. Людей зв'язували колодами по 10-15 чоловік і кидали у ріку Волхов, вода якої була червона від крові. Лише за те, що новгородці не хотіли визнавати типової сатанинської влади Москви, а хотіли жити так, як було за Київської Русі. Новгородці за менталітетом були подібні до українців. Решту живого населення вивезли у дрімучі ліси Московщини, вічовий дзвін, символ незалежності і волі вивезли, розбили, а своєрідне республіканське правління ліквідували.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21