"Пішов у ніч, в сніги - і навіки ..." сторінка 11

   Дорогі нашому серцю давно загинулі друзі, Ваша смерть стала народженням сотень таких же одержимих, як Ви, юних героїв в боротьбі за волю України.
   Чи знали енкаведисти і прикордонники, кого вони поранили і взяли живцем? Звичайно, ні! Вони дорого заплатили б за це, що було в сумці-мапнику, яку Михайло засунув під лід. А ще більше за те, що було в пам'яті Михайла. А той, що вбив Михайла, навіть не пішов глянути, чи живий, чи мертвий повстанець. Приблизно через півтора чи два роки про все дізналися і зараз же в 1947 році всю родину Паращаків вивезли у Челябінську область. Молодшому братові Левку вдалося втекти і скриватися до 1950 року, тоді його спіймали і відправили до батьків у Челябінськ. Лише 22 березня 1953 року, назбиравши велику кількість матеріалів про його антибільшовицьку діяльність на наших теренах і в Челябінській області, його заарештували і засудили на 25 років сибірських таборів і 5 років позбавлення політичних прав. Там, в таборах, він залишив своє здоров'я і зараз з десятком різних болячок мучиться, доживаючи своє ще молоде життя в Миколаївській області. Вже померли батьки в Миколаївській області, в своїй, але чужій землі, бо до Галичини не пустили жити нікого з родини Паращаків. Старший брат, інвалід з дитинства, живе у Дніпропетровській області, сестра - у Донецькій.
   Так сатанинська ідеологія в ідеях і чинах Росії "науково" обгрунтовано виривала з національних просторів України найкращі квіти нації, засіваючи-населяючи ці простори бур'янами - носіями маразму, колаборанства і манкурства. Тому маємо те, що маємо - казав в свій час президент Кравчук. І не боремось по-справжньому за те, щоб мати те, що хочемо.
   Симоненки, дзержинські, берії, кагановичі, та хіба їх всіх перерахуєш, завжди були добрим і надійним молотом і кувадлом для дикого москаля. Для них байдуже було, чия кров текла в жилах їх царів і дворян-правителів: угро-фінська, татарська, жидівська, німецька, польська, грузинська чи навіть негритянська - лиш би добре цей молоток і кувадло виковували російського монстра.
   Муки, плачі і сльози для них були завжди нічим, адже "Москва сльозам нє вєріт!"

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11