Осип Мащак - член Крайового Проводу ОУН сторінка 6

   В 1933 році по всій Галичині проходили Всеукраїнські Віча, на котрих обговорювалася національна жалоба по світлій пам’яті Біласові і Данилишину, протиалкогольні і протитютюнові акції. Тоді ішло формування світогляду студентської молоді і залучення її до лав ОУН. В цей час вся робота, як ОУН, так і громадсько-політичних організацій була спрямована на підготовку мас до боротьби за здобуття і укріплення власної Української держави. Змагатися за впливи на суспільні, а згодом і господарські, повітові і центральні товариства, об’єднання було вкрай великою справою тому що, мовляв, молоді не мають досвіду і крім того за ними “полює” польська політична поліція. Робота в Крайовому Проводі ОУН, строрення сітки низових Організацій на Галичині, практична боротьба проти пацифікації, яку вели польські шовіністи в Галичині, розробка атентатних планів на головних діячів польської держави вела молодь на найвищі щаблі національної свідомисті і чину.
   Особливо гімназійна і університетська молодь, якщо так можна образно сказати, була насичена ідеологією українського націоналізму. Та й не тільки студентська молодь, виходячи із цілі ідеології, глибоко усвідомили, що переломний момент у житті українського народу настав. Що ідея створення УССД може при певному зусиллі перетворитися в дійсність. І цей аргумент глибоко запав в душу і кров молоді. Тому не було такої сили, щоб могла усунути з їхньої душі ці перспективи, ці переконання.
   Саме представником такої молоді і був Осип Мащак. Щоб мої аргументи не були пустим словом, наводжу текст останнього слова Мащака на львівському процесі 27 червня 1936 року: "За мету свого життя вважаю лише службу Україні. Україна була і є для мене такою величною, такою святою, що для неї не лише жити, а й умерти замало. Я хотів у боротьбі за Українську Державу, за визволення українського народу з неволі, у боротьбі за новий соціяльний лад, за соціяльну рівність, за Україну без хлопа і пана знайти ціль свого життя і своє щастя".
   Далі. Шановний Петро Дужий, автор книжки "Степан Бандера - символ нації", ч.І, Львів, 1996 р., стор. 150-151 пише: "Слід наголосити на тому, що Провід Українських Націоналістів високо цінував Мащака - людину великих здібностей і безмежної жертовности. Бо після арешту Степана Бандери (17 червня 1934 року) на початку липня Провід Українських Націоналістів призначив його на пост Провідника Крайової Екзекутиви на "ЗУЗ". Проте, в скорому часі Мащак був заарештований і підданий слідству.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15