Зміни в символіці різдвяно-новорічної обрядовості Поділля

Сторінка 1

В останні роки увагу етнографів все частіше привертає сучасний регіональний фольклорний та етнографічний процес, вивчення якого дає чималий матеріал для наукових висновків.

Саме тому в даній статі для аналізу обрано різдвяно-новорічну обрядовість історико-етнографічного району українського Поділля, та зосереджено увагу на образно-символічній системі цієї обрядовості з метою виявлення змін, що відбуваються в ній в останні роки, окресливши їх причини.

Наукові дослідження символіки календарної обрядовості розпочалися ще в ХІХ ст. на основі матеріалів тогочасних записів фольклору та ритуалу і пов’язані з іменами М.Максимовича, О.Потебні, М.Костомарова, Ф.Колесси, М.Сумцова, І.Франка та ін. Пізніше образно-символічна система різдвяно-новорічної обрядовості і фольклору розкривалася у працях О. Фрейденберга, О. Курочкіна, О.Таланчук, М.Глушка, О.Чабанюк, М.Дмитренка. Але найдосконалішими вважаються дослідження ритуалів та обрядів через призму символіки Різдва К.Сосенка та С. Килимника.

Важливі матеріали дослідження символіки і фольклору Поділля знаходимо в працях етнографів: А.Димінського, А.Свидницького, К.Широцького, Г.Танцюри, М.Рябого, П.Медведика, В.Вовкодава, В.Струманського, П.Слободянюка та ін.

Найдавніші символи, що збереглися у різдвяно-новорічній обрядовості подолян: космогонічні (вода, вогонь); астральні (сонце, місяць, зорі); символи анімістичні та тотемістичні (сніп-Дідух або коляда, Дідух – сіно або солома, поріг, ворота); символи обрядодії, а також символіка предметів та чисел.

Символіка – найбільш стійке та консервативне явище етнографії та фольклору – такої думки притримуються багато дослідників, співставляючи записи народних календарно-обрядових свят та фольклорних текстів ХІХ- поч. ХХ ст. Проте і вона під впливом різних чинників зазнає значних деформацій та змін. При порівнянні етнографічних описів циклу різдвяно-новорічних свят українців початку ХХ ст. (С. Килимник, К. Сосенко), спостерігаємо зміни та спрощення в системі обрядодійств, породжені активною боротьбою з релігією, ідеологічною забороною ряду народних свят, обрядів у радянські часи. В результаті спрощено і навіть втрачено унікальний пласт віковічної культури та укладу життя населення, зокрема і Поділля. Це видно на прикладі вертепного дійства у м.Староконстянтинові, побутування якого ще на початку ХХ ст. описав І.Франко. Обряд водіння Кози або Маланки на території Поділля в останні десятиліття значно спростився у порівнянні з його описами в архівних документах кінця ХІХ - поч. ХХ ст., коли він активно побутував на території краю. Лише в окремих селах Поділля (с. Міцівці Дунаєвецького району, с. Мазники Деражнянського району, с. Соснівка Ярмолинецького району, с. Ярославка Летичівського району Хмельницької області) ми зафіксували частково відроджені, але збіднілі обряди Кози та Маланки, що вплинули на загальну образно-символічну систему обряду: смерть і воскресіння Кози символізували циклічність відмирання та відродження природи.

При спостереженні за сучасним обрядодійством святкування Різдва впадають у вічі зрушення у функціональній наснаженості всього комплексу різдвяно-новорічної обрядовості подолян, де на перше місце вийшла естетична та ігрова (розважальна) функції обряду, що призвело до спрощення його функції магічної, а це в свою чергу породило абсурдність деяких ритуальних ситуацій Різдва, в них зникло магічне підґрунтя. Такі трансформації пов’язані із раціоналізацією способу мислення населення та суто технічними змінами у веденні побуту. До них можна віднести зникнення деяких архаїчних ритуалів: 12 полін, які господиня збирала 12 днів напередодні Свят-вечора; підпалення їх живим вогнем, адже їжа готується переважно на газових чи електричних плитах.

Зміни через втрату розуміння символіки обрядодійств та магічних ритуалів спостерігаються насамперед у віднесенні обряду колядування до чисто практичного за змістом: ритуал дарообміну та охоронної дії обходу дворів з величальними піснями – колядками та щедрівками спростився до звичайного виспівування текстів з вимогою віддячити. Діти часто чекають цього дня “щоб підзаробити дармових кишенькових грошей”.

Сторінки: 1 2 3