Фонетично пов’язані етноніми

Сторінка 1

Системно збудована міфоепічна родина епонімів грецького етносу визначає добірку етнонімів давніх племен (гілок спільноти) за простою схемою: епонім → етнонім. Замінюючи імена трьох епонімів, така ж родина індійського етносу визначає, зокрема, пошир добірки гілкових етнонімів трьома парами фонетично пов’язаних (фонопарами) етнонімів. Засадно фонопарні етноніми різняться називником – першим приголосним. Фонопару етнонімів передбачає, певно, фонопара імен епонімів (за індійським епосом знаємо, що Куру був нащадком Пуру, а плем’я куру за історичними свідченнями походить від племені пуру). Першим типом фонопари етнонімів уважатимемо той тип, коли в називній позиції брак приголосного чергується з його наявою, а другим – той тип, коли в тій позиції чергуються різні приголосні. Індійська фонопара 1-го типу anu – venuka виявляє грецьку відповідницю, поширену до фоноквартету.

гр.

Doros

doriéis

Aiolos

aioléis

Ion

īones

(w)ainianes

aōnes

chaōnēs

Achai(w)os

achai(w)oi

Iodame,

Thēbe

thēbagenes

Boiōtes

boiōtai

інд.

Druhyu

druhyu

Turvasu

turvasu

sauvīra

Anu

anu

venuka

Puru

puru

kuru

Madhavi

Çibi

çibi

Yadu

yadu

pandu

гр.

 

teukroi

lokroi ep.

lokroi op.

lokroi oz.

 

parawoi

pylosoi

 

etheiai

pandosoi

Дві індійські фонопари 2-го типу мають грецьких відповідників поза добіркою гілкових етнонімів, а першу знову поширено до фоноквартету. Обидва рази стикаємося з підставною заміною другого етноніму: *seukroi → lokroi (пор.: імена богів – герм. Loki, клт. Lug); *karawoi → pylosoi “міщани” від Pylos (mirmidones “мурахи” ← *aiginai). До фонопари 1-го типу потрапляє ще один замінний етнонім яду. А втім, до фонопар (чи фоноквартетів) можуть потрапити й первісні “плавні” етноніми, напр., слов. драгувіти, дреговичі та клт. allo-brogi, *taralli, bellovaci, tarbelli. Можна виснувати, що фонопари етнонімів (із поширом до фоноквартетів) становлять загальне й нормативне явище індоєвропейської етнонімії. “Первісну” фонопару етнонімів мають, також, родичі греків – фракійці та вірмени. Дві спільноти вжили її другий етнонім на самоназву: Venedi “слов’яни”, Veneti “венети”, а фоноквартета вжито слов’янами на самоназви “провідних” гілок та кельтами – пересічних племен (з відтворенням першого етноніму). В італьців знаходимо той фоноквартет серед імен богів, а в іранців – фонопару серед імен заступників епонімів. Єдина в грецькій родині епонімів жінка своїм ім’ям лише засвідчує належний показник -m-. Через метатезу в імені її індійської відповідниці він стає називником, а вірменської – щирим носовим -n-, що обґрунтовує новий різновид етнонімів та їхніх фонопар: гр. Iodame (→) інд. Madhavi (→) вірм. Nuarda. Слід зважити на ймовірне походження інд. Yadu ← *Yadamu ≈ гр. Iodame, інд. *Yadhami. Брак показника можна вважати притаманним “проривним” гілкам: інд. пуру – куру та яду – панду, пор.: у слов’ян *ани – словени в “плавних” гілках. Якщо фонопара етнонімів 1-го типу m-гілки справді переходить до d/t-гілки, то справедливим видається й зворотній перехід, що виявляє в греків фонопару етнонімів, пов’язаних метатезою: boiōtai – thēbagenes, беоти – фіванці, Беотія – область та Фіви – її осередок. Первісний вигляд фонопарних етнонімів “носових” гілок був, певно, такий.

iє.

anes

venes

ad(um)es

pand(um)es

neses

nenases

mases

mameses

інд.

anu

venuka

yadu

pandu

nisada

matsya

іран.

[Anastoh]

[Vanidar]

utii

nisaya

mada

mamasani

massagetai

tissagetai

герм.

 

eduses

funduses

naristi

marsi

хет.

   

nesa

Nenassa

Masa

балт.

   

Neringa

maršiogala

слов.

[*Ani]

[Sloveni]

[Anti]

[Veneti]

 

nižani

nudiči

nižini

mazowszani

гр.

īones

(w)ainianes

aōnes

chaōnēs

etheiai

pandosoi

Nissa

Messenia

вірм.

anahunik

Vanand

uti

narsbarunik

maršasdan

фрак.

kikoni

kaini

asti

banti

 

moisi

клт.

 

(h)aedui

andi(cavi)

nervii

morini

іт.

[Ianus, Ianuarius]

[Venus, Veneris]

[Ianus, Ianualius]

[Venilia]

 

Nersae

marsi

ілір.

   

nesti

masei

Сторінки: 1 2 3 4