Герой танкових атак Великої Вітчизняної війни Олександр Йосипович Халаменюк (1918-1945рр.)

Сторінка 1

У даній статті аналізується бойова діяльність командира роти танків Т-34 Героя Радянського Союзу старшого лейтенанта Олександра Халаменюка (1918 – 1945).

Коли мова йде про якісь масштабні події, що залишили свій слід у історії, зокрема у військовій історії, необхідно назвати прізвища тих людей, які власними діями зробили певний внесок до їхнього перебігу. Даний аспект можливо віднести у сферу аналізу розвитку та застосування танкового озброєння у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр., а також розповіді про тих, хто вмілим використанням уславив його.

У даній статті ми пропонуємо розглянути бойову діяльність командира підрозділу найкращих середніх танків Другої світової війни – Т-34 – Героя Радянського Союзу кременчужанина О.Й.Халаменюка, щоб на прикладі його подвигу уявити, на що здатна була ця машина у руках фахівця.

Актуальність визначеної теми, з точки зору сцентифічного розуміння, зумовлюється необхідністю більш глибокого вивчення проблематики Великої Вітчизняної війни у вітчизняній історіографії. З позицій практичної актуальності, дана тема буде корисною для сприйняття сучасними реформаторами українських збройних сил в якості аналізу можливостей використання бойової техніки, у даному випадку танкової.

Наукова новизна праці полягає у спробі комплексного аналізу здобутків радянських танкістів 1941-1945рр. на конкретному прикладі бойової біографії.

Мета статті – на базі узагальнюючого підходу розширити спектр фахових та морально-психологічних можливостей танкових сил РСЧА визначеного періоду.

Народився Герой Радянського Союзу Олександр Халаменюк у місті Кременчук Полтавської області 1918 року. Закінчив тут чотири класи семирічної середньої школи № 7, а закінчив середню освіту у Харкові: два роки був учнем ФЗН при Харківському тракторному заводі. На цьому ж підприємстві потім працював слюсарем інструментального цеху. У 1939р. двадцятиоднорічного Олександра призвали до лав робітничо-селянської Червоної Армії, де він потрапив до складу стрілецького (піхотного) полку механізованої (танкової) бригади. Під час радянсько-фінської („Зимової”) кампанії листопада 1939 – березня 1940рр. воював на Карельському перешийку, де отримав тяжке поранення у груди. Після одужання у Петрозаводськом шпиталі був направлений до Ленінградської танкової школи, яку закінчив напередодні Великої Вітчизняної війни, отримавши звання лейтенанта бронетанкових військ.

У червні 1941р. молодий командир опинився на театрі бойових дій з нациськими загарбниками. Лейтенант Халаменюк, очолюючи танковий взвод спочатку легких машин Т-26 – ліцензійного аналогу британського легкого танку „Віккерс-Е” („Віккерс-шеститонний”), що за його надзвичайну масовість випуску та безпорадність проти бойових машин ворога у військових назвали „прокляттям Червоної Армії” („двадцять шостих” побудували майже 11208 одиниць [1,Ф.2007, Оп.1, Д.3]). Ці танки за усіма статтями поступалися машинам німців та їхніх сателітів етапу застосування Т-26 у 1941-1943рр. легким німецьким Pz.Kpfw.ІІ, Pz.Kpfw.ІІІ, італійським легким танкам L6/40, M11/39, угорськими „Толді”, трофічним чеським легким машинам LТ-35 та 38(t) „Прага”, що використовувалися у „Вермахті”, не кажучи вже про „панцери” середнього класу, успішно використовував усі бойові завдання командування. Підрозділ здібного танкового офіцера воював у складі Південно-Західного, Калінінського, Західного фронтів.

У липні 1943р. старший лейтенант О.Й.Халаменюк зайняв свій бойовий пост у башті більш досконалої броньованої гусеничної машини середнього танку найпростішого зразку танків класу часів Другої світової війни – А.К.) Т-34 третьої модифікації, озброєного не сорокап’ятиміліметровою артсистемою, як на Т-26, а потужною семидесятишестиміліметровою гарматою Ф-22 [1, Ф.2007, Оп.1, Д.3].

Керуючи діями танкової роти „тридцять четвірок” у складі сил 1-го та 2-го Прибалтійських фронтів, двадцятип’ятирічний офіцер неодноразово отримав подяки від імені командування.

Найяскравіше талант Олександра Халаменюка як одного з багатьох майстрів блискавичних танкових атак Червоної Армії, на нашу думку, проявився під час кривавих боїв у ході визволення Польщі від гітлерівців. Тоді, як відомо, на польській землі загинуло майже півмільйона радянських солдатів та офіцерів.

Сторінки: 1 2 3 4