Микола Аркас і його ’’Історія України-Русі’’

Сторінка 1

Розпочата революція 1985р. революційна перебудова радянського суспільства повернула із ”спецсховів’’ у доступні всім читальні зали наукових бібліотек багато книг, зокрема з Історія України. Але ж і цей загально демократичний захід, cтимулований політикою розширення гласності, не може в повній мірі задовольнити значно зрослий інтерес громадкості до пізнання багатовікового історичного минулого. Такі книги сьогодні здебільшого існують в одному примірнику і до того ж лише в окремих найбільших республіканських бібліотеках.

Тому видавництво Української РСР узялися за перевидання найкращих зразків творчої спадщини як до жовтневих, так і радянських істориків. Саме до таких належить і книга М.Аркаса ’’Історія України-Русі’’, вперше видана 1908р. у Петербурзі.

Історія створення і поширення цієї книги, ставлення до неї сучасників і людей пізнішшиї поколінь досить складна, суперечлива, сповнена драматизму. З одного боку , зростаюча популярність у читачів , підтримка прогресивними учасниками національно-визвольного руху і культурного процесу на Україні перших десятиліть XXст., з іншого – розносна критика з буржуазно-націоналістичних позицій за те , що книга, мовляв, зроблена ‘’на московський шталт’’, спроба переконати читачів, нібито перед ними автор велико-державник, прислужник російського царизму.

І тут же – знеславлення автора як людини, що взялася не за свою справу, принизливе тавро делитанта , яке визначило ставлення до книги збоку народженої Великим Жовтнем 1917р. радянської історичної науки. Книгу перестали помічати, а потім у роки культу особи та застою прирекли на повне забуття, огульно зарахувавши її у розряд буржуазно-націоналістичної літератури. Ім’я автора перестали згадувати і лише ’’відлига’’ 50-х років повернула його людям.

Про М.М. Аркаса (1852-1909) 1958р. була видана пеша і досі єдина радянська монографія музикознавця Л.С. Кауфмана. Те, що за перо взявся музикознавець, історик Українського музичного мистецтва цілком правомірно, адже в історію української культури, освіти і науки М.Аркас увійшов не тільки як історик, автор М.Аркас першої виданої українською мовою узагальнюючої праці з Історії України, а й як автор ‘’ Катерини’’ – першої опери за сюжетом творчої спадщини однойменної поеми геніального Т.Шевченка.

Грунтовно висвітливши музично-композиторську творчість М.Аркаса, Л.Кауфман дещо поскупився на розповідь про М. Аркаса - історика, можливо свідомо, некритично сприйнявши успадковане від недавнього минулого огульне ставлення до’’Історії України-Русі’’ як до книги буржуазно-націоналістичної.

На цей недолік звернув увагу один з перших рецензетів книго О.Новицький, який висловив жаль з приводу того, що Л.Кауфман не розповів докладно про ’’Історію України-Русі’’, створенню якої так багато часу і праці віддав М.Аркас.

Однобічність оцінок М.Аркаса –історика притаманна і статтям про нього в українських радянських енциклопедичних виданнях (’’Радянська енциклопедія історії України’’, ’’Українська радянська енциклопедія’’). Газетні публікації про М.Аркаса (переважно в миколаївській обласній пресі 50-80-х рр) також віддають данину пам’яті в основному як композитора і культурно-просвітнього діяча.

Зовсім дезорієнтують читачів кілька рядків про ‘’Історію України-Русі’’ найповнішого нарису про М. Аркаса,вміщеного у книзі В.Карпенка. Автор пише: ’’Зародження української школи - факт сам собою прогресивний – було своєрідним протестом проти шовіністичної політики, яку проводило самодержавство. Цей загалом справедливий протест нерідко обертався протилежною крайністю – заводив Аркаса в непролазні нетрі українського буржуазного націоналізму.

Саме ліберально-буржуазних позицій багато в чому написана 1907року його книга ’’ Історія України-Русі ’’, яка ще в ті роки була зустрінута серйозною критикою збоку проогресивно настроєної громадськості’’.

Тут що неслово, то неточність: ’’Історія України –Русі ’’ писалася протягом кількох років, критикували її не справедливо і зовсім не спрогресивних позицій. А головне: автор в одне змішав як український буржуазний націоналізм, так і буржузний лібералізм – і все це приписав світогляду М. Аркаса, не давши скільки – небудь серйозної аргументації своєму плутаному висновку, який ніякм не узгоджується з дуже теплою в цілому авторською розповіддю про героя свого нарису. Нажаль до недавного часу навітиь земляки М. Аркаса мало що знали про нього, бо його ім’я не увічане на сучасній карті Миколаєва: нема ні вулиці, ні провулка, ні навчального, ні ткультурно-освітнього закладів з його ім’ям, жодної меморіальної дошки.

Сторінки: 1 2 3 4 5